СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
18 грудня 2006 року | Справа № 2-29/11994-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 16 жовтня 2006 року у справі № 2-29/11994-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" (вул. Лермонтова, 14в, м.Сімферополь, 95034)
до Партенітської селищної Ради (вул. Паркова, 1, смт.Партеніт, м.Алушта, АР Крим, 98542)
про визнання незаконним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 16.10.2006 року у справі № 2-29/11994-2006А у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" про визнання незаконним рішення відмовлено.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що позивач самостійно визначив розмір витребуваної земельної ділянки за відсутності на це дозволу органу місцевого самоврядування. Господарський суд АР Крим прийняв до уваги той факт, що спірна земельна ділянка в даний час оформлюється як паркова зона та не може бути передана в оренду. Тому, суд визнав необгрунтованими позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" про визнання незаконним рішення Партенітської селищної ради від 14.11.2005 року про відмову в затвердженні проекту відведення земельної ділянки.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, товариство з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, не надано належної оцінки рішенням Партенітської селищної ради № 12-8-1 від 14.02.2003 року про надання згоди на розробку проекту землеустрою орієнтовною площею 0,15 га та № 18-15 від 26.09.2003 року про надання згоди на розробку проекту землеустрою орієнтовною площею 0,07 га. Позивач також посилається на порушенням господарським судом АР Крим норм Земельного кодексу України та Закону України „Про місце самоврядування в Україні”.
Від позивача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином ухвалою та повісткою від 07.12.2006 року. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" звернулось до Партенітської селищної ради з клопотанням про відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,22 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу та готелю в районі парку Перемоги у смт.Партеніт.
Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами 5 та 6 статті 123 Земельного кодексу України, відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Рішеннями від 14.02.2003 року № 12-8-1 та від 26.09.2003 року № 18-15 Партенітська селищна рада надала згоду товариству з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" на складання проекту відведення земельних ділянок під розміщення спортивно-оздоровчого комплексу та готелю в районі парку Перемоги на місці колишнього дитячого майданчика, а також на розміщення танцювального майданчика площами відповідно 0,15 га та 0,07 га.
Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у виконання вимог частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, позивачем було отримано наступні документи:
* висновок Республіканського комітету по земельних ресурсах в АР Крим від 15.12.2003 року вих. № 473, із змісту якого вбачається надання згоди на передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем у смт.Партеніт в районі парку Перемоги (а.с.54);
* висновки Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 95 від 18.03.2003 року та № 472 від 04.11.2003 року, якими погоджено закріпити земельні ділянки площами 0,07 та 015 га за позивачем для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем у смт.Партеніт (а.с.26-27);
* позитивний висновок Алуштинської екологічної інспекції від 18.11.2003 року вих. № 436 (а.с.66);
* висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 22.10.2003 року вих. № 5084 про можливість відведення земельних ділянок площами 0,15 та 0,07 га (а.с. 69);
* висновок Санітарно-епідеміологічної служби м.Алушта від 28.11.2003 року вих. № 2454 про можливість погодження позивачеві закріплення земельної ділянки площею 0,22 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем у смт.Партеніт (а.с.19);
* проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у тимчасове користування площею 0,22 га.
Таким чином, дослідивши наявні у справі матеріали, судова колегія приходить до висновку, що позивачеві надавалась згода на розробку проекту відведення витребуваної земельної ділянки площею саме 0,22 га. При цьому, зазначені вище необхідні висновки робились із врахуванням площі земельної ділянки саме 0,22 га. Тому, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позивач самостійно визначив розмір витребуваної земельної ділянки за відсутності на це дозволу органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадови особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Стаття 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема на засадах законності.
Таким чином, враховуючи факт виконання позивачем вимог частини 6 статті 123 Земельного кодексу України щодо погодження проекту відведення земельної ділянки з усіма необхідними органами, відповідач мав розглянути його у місячний строк і, в межах своїх повноважень прийняти рішення про надання земельної ділянки.
14.11.2006 року Партенітською селищною радою було винесено рішення № 44-51, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" відмовлено у затвердженні проекту відведення земельної ділянки площею 0,22 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем у смт.Партеніт в районі парку Перемоги.
Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, Партенітська селищна рада, при прийнятті 14.11.2005 року рішення № 44-51, мала зробити посилання на відповідні положення нормативно-правових актів, на підставі яких позивачеві відмовляється у затвердженні проекту відведення земельної ділянки. Однак, оскаржуване рішення № 44-51 таких посилань не містить.
Посилання відповідача про те, що спірна земельна ділянки є парковою зоною скверу Перемоги, судова колегія також не може визнати обгрунтованими, оскільки відповідачем, в порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надавалась суду на огляд документація з винесення в натуру меж паркової зони.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було неповно досліджено обставини справи та порушено вимоги Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова від 16.10.2006 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням їх уточнень.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 94, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2006 року у справі № 2-29/11994-2006А скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Партенітської селищної ради № 44-51 від 14.11.2005 року „Про розгляд заяви директора фірми „Чайка” про затвердження проекту відведення та укладення договору оренди земельної ділянки”.
Зобов`язати Партенітську селищну раду затвердити товариству з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" проект відведення земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем в районі парку Перемоги в смт.Партеніт.
Зобов`язати Партенітську селищну раду укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" договір земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем в районі парку Перемоги в смт.Партеніт.
Стягнути з Державного бюджету м.Сімферополя на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" (вул. Лермонтова, 14в, м.Сімферополь, 95034; р/р 26006410427051 в КРУ КБ „Приватбанк” м.Сімферополь, МФО 384436) 03,40 грн. держмита.
Господарському суду Автономної республіки Крим видати наказ.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко