донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
03.07.2006 р. справа №41/40а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Бондаревої Г.Г. |
суддів | Агапова О.Л., Алєєвої І.В., |
при секретареві судового засідання | Полянська Т.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Подлесецька М.М. - за довір., Ангелін І.І. - за довір.;, |
від відповідача: | Слободяник О.М. - за довір.;, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Горлівка |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 05.04.2006 року |
по справі | №41/40а (суддя Гончаров С.А.) |
за позовом | Приватного підприємства "Старт-5" м. Горлівка |
до | Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Горлівка |
про | визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.02.06 р. №0000312342/0 |
Приватне підприємство „Старт -5” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Горлівка (далі –ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення ОДПІ від 10.02.06р. № 0000312342/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 24 100грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 820грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 05.04.2006р. (Суддя Гончаров С.А.) позовні вимоги задоволені.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що: кредиторська заборгованість позивача є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і позивач правомірно відніс її до валового доходу; цей Закон не передбачає обов’язку платника податків зменшувати загальну суму валових витрат податкових періодів, у яких відбулося закінчення строків позовної давності на суму заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності, тобто висновки відповідача про завищення позивачем суми валових витрат за 3 квартали 2005р. на суму 96,6 тис грн. та про заниження податку на прибуток за цей період –є безпідставними.
Відповідач - Горлівська об’єднана державна податкова інспекція м. Горлівка подав апеляційну скаргу на судове рішення, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
На думку скаржника позивач мав заборгованість перед постачальником послуг по перевезенню вантажів у сумі 115 911,12 грн. (в тому числі ПДВ 19 318,52грн.) з датою виникнення згідно даних регістрів 08.2002р. У третьому кварталі 2005р. заборгованість списано на доходи підприємства, як заборгованість по якій минув термін позовної давнини та відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, включено до складу валового доходу.
Відповідач стверджує, що поняття "безповоротна фінансова допомога" не передбачає ніякої сплати або компенсації, тобто не відповідає поняттю “валових витрат”, визначених пунктом 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Таким чином, на думку відповідача, оскільки підприємство не призвело ніякої компенсації вартості послуг по яких минув термін позовної давнини, утримання зазначених послуг не відповідає поняттю „валових витрат”, визначеному законом і підлягає виключенню із складу валових витрат у 3 кварталі 2005р. в сумі 96,6 тис. грн. Коли позивач включав до складу валового доходу заборгованість, він знав, що ніяких витрат вже не понесе, тому у тому ж періоді, одночасно, повинен був скорегувати і валові витрати.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує на її безпідставність та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого господарського суду без змін.
01.11.05р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. № 2953-IV, яким п.6 та п.7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи норми ст. ст. 17,18 та перехідних положень КАСУ, апеляційна інстанція здійснює апеляційне провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалося за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень статей 41 та 126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Горлівською ОДПІ проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. до 30.09.2005р., про складений акт № 175/23-3/23028633 від 01.02.2006р. (т.1 а.с. 13-32).
У висновках акту перевірки, між іншими, зафіксоване порушення п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2005 р. на суму 24,1 тис. грн.
Перевіркою встановлено (сторінка 8 акту), що підприємством в декларації за три квартали 2005р. при списанні кредиторської заборгованості в сумі 115 911,12грн., в т.ч. ПДВ 19 318грн. по ТОВ „Донбаскомплектсоюз” (Договір № 0731/1 від 31.07.02р., дата виникнення 08.2002р.) згідно з пп..1.22.1 п.1.22 ст.1 та пп..4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вартість отриманих послуг по перевезенню вантажів включено до складу валових доходів, як безповоротно отриманих, у бухгалтерському обліку зазначені суми списані на прибутки підприємства. Згідно пп..1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” при отриманні послуг у відповідних звітних періодах були збільшені валові витрати, тим самим зменшено оподаткований прибуток відповідного податкового періоду. Оскільки підприємство не призвело ніякої компенсації вартості отриманих послуг, по яких минув строк позовної давнини, отримання зазначених послуг не відповідає поняттю валових витрат, визначених п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та підлягає виключенню із складу валових витрат у 3 кв. 2005р. в сумі 96,6тис.грн.
На думку податкового органу саме на цю суму повинні бути зменшені валові витрати 3-х кварталів 2005 року, оскільки у цьому податковому періоді відбулося списання на прибутки суми вартості товарів, робіт, послуг, компенсація за які не проведена у зв’язку із спливом строків позовної давності.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Донецької області скасуванню з огляду на наступне:
31.07.02р. між Приватним підприємством „Старт -5” м. Горлівка (замовник) та ТОВ "Донкомплектсоюз" (підрядник) укладений договір про надання послуг по перевезенню вантажу № 0731/1 від 31.07.2002р. (т.1.а.с.35), згідно до умов якого розрахунки за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 днів з моменту підписання сторонами акту про вартість виконаних робіт (форма №3) та надання підрядником рахунку. Розрахунки відбуваються шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок Підрядника.
На підставі зазначеного договору ТОВ "Донкомплектсоюз", в період серпень-вересень 2002 р. надало послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 165 911,12 грн. (в т.ч. ПДВ) Надання послуг у цій сумі підтверджується актами приймання виконаних робіт (т.1 а.с. 39, 41). Вартість послуг віднесена позивачем до валових витрат серпня-вересня 2002 р. на підставі пп. 11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Позивачем проведена часткова оплата вартості виконаних робіт в сумі 50 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), решта суми в розмірі 115 911,12 грн. (в т.ч. ПДВ) залишилась несплаченою, рахувалась як заборгованість позивача та не була сплачена протягом строку позовної давності, передбаченого цивільним законодавством.
Актом перевірки встановлено, що сума заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності 115 911,12 грн., віднесена позивачем до складу валового доходу за 3 квартали 2005р., як безповоротна фінансова допомога.
Відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
За приписами пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 цього Закону до валового доходу включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями в порядку, визначеному п. 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що кредиторська заборгованість позивача є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. За таких підстав позивач правомірно відніс її до складу валового доходу за 3 квартали 2005р.
Довід апеляційної скарги щодо завищення позивачем загальної суми валових витрат за операціями, по яким не відбулась компенсація вартості товарів, робіт, послуг не приймається судовою колегією до уваги з огляду на наступне:
Відповідно декларації позивача за 3 квартали 2005р. (т.1 а.с. 6263)ним задекларовані валові витрати за цей період в сумі 731,3 тис.грн. Ця сума складається з:
- витрат на придбання товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 449,1 тис грн.;
- убутку балансової вартості запасів в сумі 54,8 тис. грн.;
- витрат на оплату праці в сумі 140,5 тис. грн.;
- суми страхових внесків до фондів державного загальнообов’язкового страхування в розмірі 54,8 тис. грн.;
- суми податків та зборів обов’язкових платежів в сумі 20,1 тис грн.;
- витрат на поліпшення основних фондів в сумі 7,1 тис грн.;
- інших витрат в сумі 4,9 тис грн.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За приписами п 5.2. зазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
З первинних документів, доданих до матеріалів справи, на підставі яких позивачем формувались валові витрати, не вбачається порушень у їх формуванні. Також з розрахунків сум, що відносились до складу валових витрат 3 кварталів 2005р. та з первинних документів на їх підтвердження вбачається відсутність у складі валових витрат витрат, пов’язаних з укладанням та виконанням договору про надання послуг по перевезенню вантажу № 0731/1 від 31.07.2002р.
За приписами ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Горлівської ОДПІ не доведено, що будь-які витрати, які включені до валових витрат позивача за 3 квартали 2005р. та з яких сформована сума у розмірі 731,3 тис. грн. включені до валових витрат безпідставно та підлягають виключенню.
Господарським судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачає обов’язку платника податків зменшувати загальну суму валових витрат податкових періодів, у яких відбулося закінчення строків позовної давності на суму заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності. Закон зобов’язує платника податку збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на таку суму.
За таких підстав, висновки відповідача про завищення позивачем суми валових витрат за 3 квартали 2005р. на суму 96,6 тис грн. та, внаслідок цього, висновки про заниження податку на прибуток за цей період –є безпідставними.
Наведене обумовлює безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст. 196 КАС України.
В порядку п.4 ст. 167 КАС України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Керуючись ст.ст.184,195, п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області у справі № 41/40а залишити без змін, а апеляційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Горлівка без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали підписаний 07.07.06р.
Головуючий: Г.Г. Бондарева
Судді: О.Л. Агапов
І.В. Алєєва
Надруковано 5 примірників:
1 –у справу;
1 - позивачу;
1 –відповідачу;
1 –господарському суду;
1 –апеляційному суду.