ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2013 р. (12:57) Справа №801/9305/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Жилич О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сімферопольського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим

про визнання відмови незаконною та спонукання до виконання певних дій.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 15.11.2002 року, виданий Київський РВ Сімферопольського ГУ МВС України в Криму;

представника позивача - ОСОБА_2, діє на підставі договору про надання юридичних послуг № б/н від 17.10.2013 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 16.07.2012 року;

представника відповідача - не з'явився.

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим, з урахуванням уточнених позовних вимог, про:

- визнання протиправною відмови Сімферопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, вчиненою листом від 18.09.2013 року №4224;

- зобов'язання Сімферопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у її реєстрації за місцем проживання, у зв'язку із ненаданням позивачем необхідних для реєстрації документів та відсутністю у ОСОБА_1 права власності на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач надав свої пояснення, в яких проти позову заперечує, вказує на наявність судових рішень, які унеможливлюють проведення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Перовської сільської ради Сімферопольського району №145 від 20.11.2002 року житло за адресою: АДРЕСА_1 закріплено за неповнолітнім ОСОБА_3 (а.с.30).

У 1997 році батьки неповнолітнього ОСОБА_3 були позбавлені батьківських прав, та до 2002 року ОСОБА_4 - чоловік позивача, опікун ОСОБА_3, ОСОБА_1 проживали разом з онуком - ОСОБА_3 у АДРЕСА_1.

У 2002 році ОСОБА_4 відмовився від опікунства над ОСОБА_3 та ОСОБА_3 направлено до інтернатської установи на повне державне забезпечення.

На підставі Розпорядження Перовської сільської ради №130 від 29.06.2006 року (а.с.35) квартира АДРЕСА_1 була приватизована ОСОБА_4 та 17.07.2007 року на підставі договору дарування квартири за реєстраційним №3-1990, вказана квартира перейшла у власність Обдаровуваній стороні - ОСОБА_1 (а.с.36).

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 2010 року у справі №3557/2010 за позовом прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, треті особи на стороні позивача - Перовська сільська рада Сімферопольського району та Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим, про усунення перешкод користування квартирою, позов прокурора задоволено:

- усунено ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення його у вказану квартиру;

- стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 37,00 грн., як витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді та 8,50 грн. судового збору (а.с.33).

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 25.03.2011 року у справі №2-357/11 за позовом прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, Петровської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, треті особи - Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим та Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації, про визнання недійсними розпорядження Перовського сільського голови Сімферопольського району від 29.06.2006 року, Свідоцтва про право власності на житло від 29.06.2006 року та договору дарування від 17.07.2007 року позов задоволено:

- визнано незаконним розпорядження Перовського сільського голови від 29.06.2006 року №130 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1;

- визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 29.06.2006 року, виданого Перовським сільським головою ОСОБА_4 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1;

- визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 17.07.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори за реєстровим №3-1990.

- стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та Перовської сільської ради Сімферопольського району у дохід держави судовий збір в розмірі 8,50 грн.;

- стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та Перовської сільської ради Сімферопольського району витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн. (а.с.34).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 10.05.2011 року в цивільній справі за позовом прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, Петровської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, треті особи - Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим та Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації, про визнання недійсними розпорядження Перовського сільського голови Сімферопольського району від 29.06.2006 року, Свідоцтва про право власності на житло від 29.06.2006 року та договору дарування від 17.07.2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 відхилено, Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 25.03.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.08.2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено у відкритті касаційного провадження у вказаній вище справі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися із заявою до прокуратури Сімферопольського району АР Крим про незаконні дії посадових осіб Перовської сільської ради при закріпленні квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, постановою помічника прокурора Сімферопольського району АР Крим від 30.09.2011 року відмовлено у порушенні кримінальної справи.

Рішенням Сімферопольського районного суду від 04.07.2012 року у справі №118/2977/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею у задоволенні позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_4 до державного бюджету судовий збір в розмірі 61,80 грн. (а.с.38).

12 вересня 2013 року позивач звернулась із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7), проте начальник Сімферопольського районного відділу ГУ Державної міграційної служби України в АР Крим відмовився прийняти заяву та здійснити реєстрацію, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до суду.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні цим обставинам правовідносини, надав оцінку доказам, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

16.09.2013 року, після подання позивачем заяви про реєстрацію її місця проживання та відмови відповідача прийняти заяву, ОСОБА_1 звернулася до начальника Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим із заявою про надання відповіді в письмовій формі про причини відмови у прийнятті заяви від 12.09.2013 року (а.с.19).

Листом відповідача за №4224 від 18.09.2013 року у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено.

В обґрунтування відмови відповідач посилається на ст.161 Житлового кодексу УРСР, ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №13820-IV.

Крім того, відповідач запропонував відповідачу оформити право власності на житлове приміщення у встановленому законом порядку, після чого звернутися до Сімферопольського РВ ГУ ДМС України в АР Крим.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і випадки їх обмеження регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року N 1382-IV (далі - Закон України № 1382).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 1382 громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Статтею 3 цього Закону викладені дефініції наступних термінів:

- місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;

- реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції;

Стаття 6 Закону №1382 визначає порядок реєстрації місця проживання особи.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (ч.1 ст.6 Закону України №1382).

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

- письмову заяву;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів (ч.6 ст.6 Закону України №1382).

Процедура реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування, визначені розробленим відповідно до Закону №1382-IV «Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421. (далі - Порядок № 1077).

Відповідно до п. 1.2. Порядку № 1077 реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Правила щодо реєстрації місця проживання особи встановлені Розділом ІІ Порядку № 1077.

Згідно п.2.2 Порядку №1077, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

- письмову заяву про реєстрацію місця проживання;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні заяви про реєстрацію місця проживання було надано до Сімферопольського районного відділу Головного Управління державної міграційної служби України в АР Крим документ, в який вносяться відомості про місце проживання - паспорт серії НОМЕР_3 (а.с.12-14), талон реєстрації місця проживання, талон зняття з реєстрації місця проживання (а.с.9-10), квитанцію про сплату державного мита (а.с.11), заяву зі згодою чоловіка позивача - ОСОБА_4 на прописку жінки - ОСОБА_1 (а.с.8).

Суд вважає посилання відповідача у листі №4224 від 18.09.2013 року про відмову в реєстрації місця проживання позивача на підставі ст.161 ЖК УРСР та ст. 6 Закону України №1282 необґрунтованим, виходячи з наступного.

Ордером за №672 від 29.10.1975 року, виданим Бюро з обміну жилих приміщень Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів трудящих УРСР підтверджено право ОСОБА_4 на вселення у житлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_1.

В матеріалах справи мітиться копія паспорта ОСОБА_4 з відміткою місця реєстрації - АДРЕСА_1, який є наймачем даного житлового приміщення.

У відповідності до ст.65 ЖК УРСР, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Згідно актів від 15.10.2013 року, 20.11.2012 року, 07.12.2011 року комісії у складі депутата Перовської сільської ради та жителів с. Костянтинівка, засвідчено факт проживання за адресою: АДРЕСА_1 двох осіб - позивача та її чоловіка - ОСОБА_4

ОСОБА_3 на вказаній площі не проживає (а.с.39-41).

Таким чином, з аналізу ст.65 ЖК УРСР вбачається, що єдиною умовою для вселення наймачем в займане ним приміщення іншої особи є письмова згода всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним.

Оскільки за зазначеною вище адресою проживають лише дві особи - ОСОБА_1, ОСОБА_4 та встановлено, що ОСОБА_3, за яким згідно рішень судів закріплена АДРЕСА_1 не проживає на житловій площі, надання згоди ОСОБА_4 на реєстрацію позивача за цією ж адресою є законною та підтверджує право ОСОБА_1 на реєстрацію місця проживання.

Суд зазначає,що наявність реєстрації ОСОБА_3 за зазначеною вище адресою не перешкоджає вселенню наймачем членів його сім'ї, тобто ОСОБА_1.

В силу п.2.6 Порядку №1077, працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;

реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);

заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України;

вносить відомості до повідомлення про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов'язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов'язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;

вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401.

Враховуючи надання позивачем всіх необхідних документів для реєстрації її місця проживання, передбачених Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, суд вважає відмову відповідача, вчинену листом від 18.09.2013 року №4224 необґрунтованою.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо визнання відмови незаконною та спонукання до виконання певних дій, належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 94,160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Сімферопольського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, вчиненою листом від 18.09.2013 року №4224.

3. Зобов'язати Сімферопольський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в АР Крим зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) суму сплаченого судового збору в розмірі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Суворова С.В.