Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                      Тел.7-99-18

06 червня 2006р.                                                                                                 справа  № 14/120

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Пирятинський сирзавод”, м.Пирятин, вул.Сумська,1, Полтавська обл.

До відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “Сокиринське”, с.Сокиринці, Срібнянський р-н.

Про  стягнення  5462грн. 98коп.  

Суддя  Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:    Шафран О.М. представник, дов.№8 від 09.09.05р.

Від відповідача:   Дудук М.В. представник, дов.№53 від 20.05.05р.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості по позиці в сумі 5000,00грн. згідно договору від 29.03.05р. та 462,98грн. пені за період з 16.04.05р. по 16.10.05р.

          Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 06.06.06р., в якому визнав суму основного боргу 5000,00грн. без фінансових санкцій. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти стягнення пені та просив зменшити розмір пені у зв’язку з тяжким фінансовим становищем товариства.

          Представник позивача в судовому засіданні наполягав на стягненні пені в повній сумі.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про подання до суду зустрічного позову.

Господарський суд Чернігівської області відмовив у прийнятті зустрічного позову про стягнення заборгованості за продукцію та пені на підставі договору на закупівлю молока і молочних продуктів у сільськогосподарських підприємство від 02.01.05р., посилаючись на те, що він не взаємопов’язаний з первісним, а тому не підлягає спільному розгляду з первісним, про що винесено ухвалу від 05.06.06р. №02-02/385.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

29.03.05р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поворотної позики. Відповідно до п.1.1. договору сторона 1 (позивач по справі) надає стороні 2 (відповідачу по справі) поворотну позику в сумі 5000грн. терміном до 15.04.05р. На виконання умов договору, як свідчать матеріали справи, позивач перерахував відповідачу 5000грн. (платіжне доручення №2300 від 30.03.05р.), що підтверджується відповідачем.

У відповідності до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речи, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст. ст.1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

30.01.06р. за №302/юр позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою перерахувати борг на рахунок позивача. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 5000грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав суму основного боргу 5000грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. За таких обставин, борг в сумі 5000,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У пункті 2.1. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного повернення позики у визначений п.1.1. даного договору термін, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню 462,98грн. пені за період з 16.04.05р. по 16.10.05р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку, що позивачем допущено арифметичну помилку, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 460,55грн. В решті стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені судом не приймається у зв’язку з необґрунтованістю заявленого усно клопотання.

Оскільки відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, вимоги позивача визнав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00грн., в частині стягнення пені в сумі  460,55грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 78, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Сокиринське” (с.Сокиринці, Срібнянський р-н, р/р 260037111 в АППБ „Аваль” м.Прилуки, МФО 353348 код 30147862503) на користь Закритого акціонерного товариства “Пирятинський сирзавод” (м.Пирятин, вул.Сумська, 1, Полтавська обл., р/р 26005110004718 в ПОФ АППБ „Аваль” МФО 331605 код 00446865) 5000грн.00коп. боргу, 460грн.55коп. пені, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 08.06.2006р.

          Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш