донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
19.12.2006 р. справа №19/254
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Волкова Р.В., Калантай М.В., |
при секретареві судового засідання | Шуть Д.Д. |
за участю представників сторін : |
від позивача: | Пімонова В.І. –заступник керуючого, за дов. №03-01/44 від 16.10.2006р. ( засіданні суду 05.12.2006р.), Черних Г.Є. –головний спеціаліст, за дов. №03-01/1687 від 15.05.2006р. |
від відповідача: | Яценко О.В. –представник, за дов. №21 від 18.07.2006р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | колективного підприємства „Профдезінфекція”, м.Волноваха Донецької області |
на постанову господарського суду |
Донецької області |
від | 10.11.2006 р. |
у справі | № 19/254 ( суддя Дучал Н.М. ) |
за позовом: | Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк |
до відповідача: | колективного підприємства „Профдезінфекція”, м.Волноваха Донецької області |
про | стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 5 313 грн. 43 коп. та пені в сумі 119 грн. 66 коп. |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 10.11.2006 р. у справі №19/254 ( суддя Дучал Н.М. ) задоволено позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк, до колективного підприємства „Профдезінфекція”, м.Волноваха Донецької області.
Стягнено з колективного підприємства „Профдезінфекція”, м.Волноваха Донецької області, на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк, штрафні санкції в розмірі 5 313 грн. 43 коп. за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та пені в сумі 119 грн. 66 коп.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, відповідач, колективне підприємство „Профдезінфекція”, м.Волноваха Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права.
Відповідач зазначає, що на підприємство законодавством покладений обов’язок по забезпеченню робочих місць для інвалідів, а працевлаштування інвалідів зобов’язані здійснювати органи соціального захисту і громадські організації інвалідів. Відповідач як на доказ відсутності вини у невиконанні своїх обов’язків посилається на ненаправлення на підприємство органами, зазначеними у ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, пропозицій щодо працевлаштування інвалідів, відсутність доказів того, що інвалідам було відмовлено у працевлаштуванні. Відповідач просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк, вважає постанову господарського суду законною, обґрунтованою, мотивованою та такою, що прийняте з урахуванням всіх обставин, які мали суттєве значення для вирішення спору у справі по суті.
В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на вимоги ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р. ( із змінами та доповненнями ), згідно яких для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та господарювання, встановлений норматив робочих місць для інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих. Підприємства, установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції. Просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.12.2006р. по 19.12.2006р.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та підпорядковується йому.
Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.
Відповідно до показників статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 14 осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.
На підставі ст. 20 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та даних звітності Ф№10-ПІ Фондом нарахована сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця, яка складає 5 796 грн. 43 коп. Перераховано підприємством 483 грн. 00 коп. Залишкова заборгованість складає 5 313 грн. 43 коп. Відповідачем станом на 27 червня 2006р. штрафні санкції сплачені частково, тому на підставі п.2 ст. 20 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені яка обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Враховуюче наведене сума пені складає 119 грн. 66 коп.
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення штрафних санкцій за нестворення у 2005 році одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів в розмірі 5 313 грн. 43 коп., та пені в розмірі 119 грн. 66 коп. Господарським судом позовні вимоги задоволені.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі №19/254 від 10.11.2006 р. підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч. І ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частинами 3 та 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.
Юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у встановлених випадках.
Частиною 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік позовів, за якими юридичні особи, що не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб'єктів владних повноважень, який на даний час є вичерпним:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом
Колективне підприємство „Профдезінфекція”, м.Волноваха, не є суб'єктом владних повноважень та не підпадає під дію пунктів 1-4 вказаної статті. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачена можливість участі у адміністративній справі саме в якості відповідача, що в свою чергу виключає можливість застосування судом і п.5 названої статті.
В даній справі між сторонами виник господарський спір щодо стягнення штрафних санкцій та пені, розгляд якого не належить до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до п.п.1 п.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а провадження по справі –закриттю на підставі п. п.1 п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 157, 160, ст.ст. 167, 196, п.4 ст. 198, п. 4 ст. 202, п.4 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Донецької області від 10.11.2006 р. у справі №19/254 ( суддя Дучал Н.М. ) –скасувати.
Апеляційну скаргу колективного підприємства „Профдезінфекція”, м.Волноваха Донецької області, на постанову господарського суду Донецької області від 10.11.2006р. по справі № 19/254 –задовольнити частково.
Провадження по справі №19/254 - закрити.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 21.12.2006 року.
Головуючий: Г.Я. Старовойтова
Судді: Р.В. Волков
М.В. Калантай
Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
2 –ДАГС