АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№22-ц/796/15916/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк Є.І.

Доповідач: Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Оніщука М.І.,

- Слободянюк С.В.

при секретарі - Телятник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна, виселення та вселення

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про витребування майна, виселення та вселення.

У мотивування позовних вимог посилався на те, що з прилюдних торгів ним придбано нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, про що 06 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, видано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке зареєстроване в реєстрі правочинів за № 3564.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 767541 від 26.02.2013 року наданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві квартира за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності зареєстроване за ним.

Разом з тим, відповідачі зареєстровані та проживають у спірній квартирі, що підтверджується довідкою форми №3 КП «УЖГ Дарницького району» ЖЕД № 205 від 26 квітня 2010 року.

01 березня 2013 року ним надіслано відповідачам вимогу про звільнення незаконно займаного приміщення, яка залишилась без реагування.

Враховуючи те, що з моменту набуття права власності на квартиру він позбавлений можливості реалізувати своє право на придбану квартиру у зв'язку із регулярною відмовою відповідачів передати йому квартиру та виселитися із спірної квартири, просив суд: витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та передати зазначену квартиру фактично за актом приймання - передання; виселити відповідачів з займаного житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вселити його в зазначену квартиру.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалено витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та передати нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 фактично за актом приймання-передання;

виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з займаного житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1;

вселено ОСОБА_2 в житлове приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду та вказати спосіб виконання рішення шляхом допущення його до негайного примусового виконання..

Зазначає, що в порушення вимог ст. 217 ЦПК України, суд першої інстанції не визначив порядок виконання судового рішення шляхом допущення його до негайного примусового виконання, з огляду на тривалий характер порушення його прав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Не є підставою для зміни рішення суду посилання позивача на те, що суд першої інстанції, в порушення ст.217 ЦПК України, не визначив порядок виконання судового рішення шляхом допущення його до негайного примусового виконання, з огляду на тривалий характер порушення його прав, виходячи з наступного.

Згідно ст.217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З аналізу зазначеної статті слідує, що якщо про порядок виконання рішення не зазначено у рішенні, то усі перераховані питання вирішуються шляхом постановлення самостійної ухвали, за заявою осіб, які беруть участь у справі чи державного виконавця, а не шляхом подачі апеляційної скарги з клопотанням про зміну резолютивної частини рішення та зазначення в ній про порядок його виконання, оскільки такої підстави для скасування чи зміни рішення ст.309 ЦПК України не передбачено.

Крім того, позивач просить визначити порядок виконання судового рішення шляхом допущення його до негайного примусового виконання, разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 367 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік справ в яких здійснюється допуск до негайного виконання рішень та яка розширеному тлумаченню не підлягає, не передбачено допуск до негайного виконання рішень у справах про витребування майна, виселення та вселення.

Отже, оскаржуване рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Судді: