Справа №344/12419/13-ц
Провадження №22ц/779/2800/2013
Категорія 24
Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.
Суддя-доповідач Шишко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.,
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,
секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за апеляційною скаргою представника Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" - Бабій Світлани Володимирівни на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року задоволено частково позов ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 1066 грн. 81 коп. заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" по 114 грн. 70 коп. судового збору з кожного.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" - Бабій С.В. посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, що ухвалено при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, неправильній оцінці та дослідженні доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 7959 грн. 67 коп., а також 114 грн. 70 коп. судового збору.
Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу, або іншого обов'язку. В березні 2012 року позивач звертався з заявою про видачу судового наказу, який був виданий 19.03.2012 року та скасований 05.06.2012 року за заявою споживача.
Крім того, відповідачі у травні 2013 року сплатили за послуги гарячого водопостачання 300 грн. при нульовому нарахуванні, у березні 2013 року - сплатили 590 грн. 98 коп. при місячному нарахуванні 265 грн. 99 коп., що підтверджується наданим розрахунком. Таким чином, відповідачі неодноразово проводили оплату за отримані послуги в більшому розмірі ніж їм було нараховано, оплативши частину боргу, що є дією, яка свідчить про визнання боргу в цілому.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, заперечення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" надає відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проживають у АДРЕСА_1, послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання.
ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" представлено розрахунок боргу за надані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 послуги, з якого вбачається що позивачем пред'явлено позов про стягнення заборгованості за період з 01.08.2010 року по 01.08.2013 року в сумі 7959 грн. 67 коп. При цьому, в розрахунку зазначено, що борг станом на 01.08.2010 року становив 6892 грн. 86 коп.
Згідно п.5 ч.3 ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 4 ст.267 цього ж Кодексу передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Із матеріалів справи вбачається, що до ухвалення рішення ОСОБА_2 зверталась до суду із запереченням на позовну заяву, в якій заявила клопотання про застосування позовної давності до спірних правовідносин, посилаючись на те, що позовні вимоги про стягнення боргу станом на 01.08.2010 року пред'явлено після спливу трьохрічного строку позовної давності. Такі вимоги ОСОБА_2 підтримала також у судовому засіданні 04 жовтня 2013 року.
Таким чином, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про застосування строків позовної давності та задоволення позову в частині стягнення боргу у межах цього строку в розмірі 1066 грн. 81 коп.
Доводи представника апелянта про те, що мало місце переривання перебігу строку позовної давності на увагу не заслуговують, оскільки дії відповідачів, на які вказує представник апелянта (часткова оплата) свідчать лише про те, що відповідачі були проінформовані про наявність в них заборгованості, однак не свідчать про визнання її в повному обсязі - 7959 грн. 67 коп. Оплати в рахунок часткового погашення боргу відповідачами проведені з зазначенням періодів, що не виходять за межі позовної давності.
Також не заслуговує на увагу доводи представника апелянта з приводу того, що в березні 2012 року позивач звертався з заявою про видачу судового наказу, який був виданий 19.03.2012 року.
Даний судовий наказ, що не заперечується представником позивача, був скасований судом 05.06.2012 року після того, як ОСОБА_2 звернулась з відповідною заявою. Такі дії відповідача свідчать про її незгоду зі стягуваними з неї сумами та не дають правових підстав для висновку про переривання строку позовної давності.
А тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" - Бабій Світлани Володимирівни відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий А.І. Шишко
Судді: О.Ю. Беркій
О.В. Пнівчук