УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/14654/13-ц Головуючий у 1-й інст. Комісарчук О.В.

Категорія 58 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.

при секретарі

судового засідання Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, про встановлення факту, що має юридичне значення

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2013 року,-

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - його роботи повний робочий день з 16.05.1955 року по 18.02.1981 року на посаді лаборанта в сфері виробництва фотографії в лабораторіях з хімічними спецречовинами.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2013 року позивачу відмовлено у відкритті провадження з підстав п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме порушені норми ст.256 ЦПК України, суд неправильно застосував положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в судових справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно ч.1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 256 ЦПК України суд встановлює факти, що мають юридичне значення і від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому судом першої інстанції правильно прийнято до уваги вимоги ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з якої вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетів Міністрів України.

Згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, право на пенсію та період, який підлягає зараховуванню до пільгового стажу роботи, визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки, а у разі його відсутності - з урахуванням положень Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року (далі - Порядок), а саме комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 11 Порядку визначено документи, які підлягають розгляду у комісії, і судове рішення в цьому переліку відсутнє. Встановлення факту роботи в шкідливих умовах праці в порядку окремого провадження нормативними документами не передбачено і таке рішення не тягне за собою будь-яких юридичних наслідків.

Згідно п.16 Порядку рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Наведене свідчить про те, що судове рішення не є підставою для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Із заяви ОСОБА_2 вбачається спір про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Прийнявши до уваги наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності передбачених Законом підстав для відкриття провадження по справі в порядку окремого провадження та постановив законну і обґрунтовану ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у ухвалі.

Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права , підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді