27.11.2013 Справа № 756/16448/13-к
№1-кп/756/695/13
№756/16448/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Римара Є.П.;
при секретарі - Корчевській Г.Р.,
за участю прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ПАВЛОВСЬКОЇ О.А., обвинуваченої ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такої, що народилася у м. Волгоград Російської Федерації, українки, громадянки України, не заміжньої, з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
14 липня 2013 десь о 07 год. 30 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли в гості до ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, де вживали алкогольні напої. Цього ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі за вище вказаною адресою, а саме у ванній кімнаті на підлозі побачила одну золоту сережку зі зламаним вушком 583 проби, вагою 1,55 г., яка належить ОСОБА_3 В цей момент у ОСОБА_2 виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, обвинувачена, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, знаючи, що дана золота сережка належить ОСОБА_3, таємно викрала золоту сережку зі зламаним вушком 583 проби, вагою 1,55 г., вартістю 424 гривні 79 копійки та поклала її до кишені кофти, в яку була одягнута на той час, чим завдала ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму. В подальшому ОСОБА_2, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, продовжувала вживати алкогольні напої у вказаній квартирі.
Далі, у цей же день, біля о 20 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, зустріла свого знайомого ОСОБА_5, та передала йому золоту сережку за зламаним вушком 583 проби, вагою 1,55 г. для здачі її до ломбарду. Приблизно о 20 год. 25 хв., останній здав вказану сережку до ломбарду «Скарбниця», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 35, за що отримав гроші в сумі 300 гривень та одразу ж передав їх ОСОБА_2, які остання витратила на власні потреби.
Вказані дії обвинуваченої органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
19 листопада 2013 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.
У відповідності до даної угоди, потерпіла та підозрювана дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, підозрювана ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 55 (п'ятдесяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваною про примирення.
Потерпіла в судовому засідання просила затвердити угоду укладену між нею та обвинуваченою.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у виді штрафу в розмірі 55 (п'ятдесяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою обвинувачена, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 та п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а відповідно, такі дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду від 19 листопада 2013 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 про примирення.
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст. 185 КК України, за якою призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 19 листопада 2013 р. покарання у виді штрафу в розмірі 55 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935грн.
Речові докази по справі, зазначені в постанові від 20 вересня 2013 р. про долучення до справи речових доказів, та які знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 - передати останній для використання за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: Є.П. РИМАР