Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Міщенко О.А., Піскунова В.М., Квятковського А.С.

При секретарі - Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Гіля А.І. на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 11 жовтня 2013 року в кримінальному провадженні №12013190010003084 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Макотери, Рівненського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1; який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з участю прокурора Салайчука Т.І., підсудного ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 в порушення Закону України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" та Закону України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", маючи умисел на придбання та зберігання наркотичної речовини з метою збуту, отримав від громадянина на ім'я "Віктор" для збуту наркотичну речовину „канабіс", яку зберігав при собі.

31 травня 2013 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території КЗ „Рівненської обласної клінічної лікарні" по вул. Київський, 78 в м. Рівному, в ході проведення оперативної закупівлі незаконно збув за 100 гривень громадянину ОСОБА_2 подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, масою 1.759 г в перерахунку на суху речовину, яка згідно висновку експерта № 348 від 03.06.2013 року є наркотичним засобом (канабіс), і відповідно до „Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Продовжуючи свої злочині дії, 05 червня 2013 року приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території КЗ „Рівненської обласної клінічної лікарні" по вул. Київський, 78 в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупівлі незаконно збув за 50 гривень громадянину ОСОБА_2 подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, масою 1.24 г, яка згідно висновку експерта № 353 від 05.06.2013 року є наркотичним засобом (канабіс), і відповідно до „Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановлена сукупністю зібраних у справі доказів.

За вироком Рівненського міського суду від 11 жовтня 2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.2,3 ч.1 ст.76 КПК України.

В поданій на вирок суду апеляційній скарзі заступник прокурора Рівненської області Гіль А.І. зазначає, що вирок суду є незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує, що суд при ухваленні вироку та обранні покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст. 307 КК України, не в повній мірі врахував тяжкість правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, не врахував дані про особу обвинуваченого, який вчинив злочин, працюючи медичним працівником на території закладу охорони здоров'я. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді шести років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна.

Відповідно до вимог ст.ст.409, 420 КПК України невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання є підставою для скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового вироку апеляційного суду.

Вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що суд безпідставно, відповідно до вимог ст.75 КК України звільнив ОСОБА_1, від відбування покарання з іспитовим строком, тобто застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року (із змінами) "Про практику призначення судами кримінального покарання" передбачає, що із врахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу суди вправі обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинила злочин, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.

Відповідно до п.8 вказаної постанови призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, відповідно до ст.69 КК України може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Рішення суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_1, ст.75 КК України не можна визнати обґрунтованим, оскільки, приймаючи його, суд не навів доводів про доцільність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Судом не мотивовано застосування ст.75 КК України.

Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів, як засуджених , так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, колегія суддів, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані, які характеризують його, як особу, зокрема, те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має задовільний стан здоров'я, позитивно характеризується, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що раніше він не вчиняв будь-яких кримінальних правопорушень, скоїв дане правопорушення помилково, в чому щиро розкаявся і просив суворо не карати, враховуючи його молодий вік.

Зазначені вище обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає, такими які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що дає підстави призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, працюючи медичним працівником, збував наркотичні засоби на території закладу охорони здоров'я, підстав для застосування ст.75 КК України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Гіля А.І. задовольнити частково.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 11 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України чотири роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Запобіжний захід ОСОБА_1 домашній арешт - змінити на взяття під варту із залу суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 4 грудня 2013 року.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_1, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

С у д д і :

_______________ _______________ _________________

Міщенко О.А. Піскунов В.М.. Квятковський А.С