справа № 437/2773/13к
Ленінський районний суд міста Луганська
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року, грудня місяця, 03-го дня, в місті Луганську, Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді Луганського В.І.
за участю прокурора Кравець О.О., Романова Р.В., Ганжа О.М., Яцкіна П.В., Дем`янюк Н.М.
при секретарі Ткаченко Т.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Казахстан, Джамбільської області, с.м.т. Гвардейський, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
за частиною 1 статті 296 КК України,
встановив:
01.12.2012 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля вхідних дверей у кафе «Точка ру», розташованому у приміщенні ПАТ «Універмаг «Росія» за адресою: м. Луганськ, вул. 16 Лінія, 48, де із невстановленої причини з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, завдав удару кулаком правої руки у фасадне скло кафе «Точка ру», від чого вищевказане скло тріснуло та пошкодилося, після чого почав виражатися на адресу охоронців ПАТ «Універмаг «Росія» нецензурною лайкою, виявляючи відкрито виражене для нього та інших осіб зневажливе ставлення до громадського порядку, ігнорував елементарні правила поведінки, благопристойності, моральності, діючих в суспільстві.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_7 кафе «Точка ру» ПАТ «Універмаг «Росія» заподіяно майнову шкоду, яка складає 2853 гривні.
Обвинуваченний ОСОБА_7, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, визнав частково, при цьому не відмовився від дачі показань та суду пояснив, що дійсно він на початку грудня 2012 року знаходився в кафе «Точка ру» ТРЦ «Россія», з товаришем ОСОБА_9, з двома його знайомими та дівчиною, де розпивали спиртні напої. Коли заклад закривався та всі вийшли з кафе «Точка ру», деякий час знаходились біля сходів напроти кафе, курили, а потім він з ОСОБА_9 вийшли та направились в бік зупинки громадського транспорту, а інші пішли в бік ТРЦ «Україна». Їх наздогнали двоє охоронців ТРЦ «Росія» та попросили пройти з ними, на що ОСОБА_9 відповів відмовою та пішов далі, а ОСОБА_7 в цей час помітив, що у нього пропав мобільний телефон з приводу чого став висловлюватись нецензурною лайкою, та вирішив повернутися з охоронцями в кафе, для того щоб пошукати телефон. Коли він з охоронцями підійшли до кафе «Точка ру» то охоронці сказали, що не відкриють йому кафе, оскільки необхідно дочекатись приїзду робітників міліції. Через деякий час приїхали робітники міліції, а потім слідчий та почали запитувати ОСОБА_7 про розбите скло та попросили показати свої руки, але ОСОБА_7 пояснив, що йому з приводу скла нічого не відомо, та заявив, що у нього пропав мобільний телефон. ОСОБА_7 тільки відомо, що через деякий час після цієї події його товариш ОСОБА_9 відшкодував шкоду за пошкоджене скло, оскільки не хотів в подальшому притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. Вказав, що він був ображений тим, що в нього пропав мобільний телефон, та на протиправні дії охоронців, тому допустив нецензурні вислови, але ними не ображав присутніх, як працівників кафе, так і охоронців і працівників міліції. Частково визнає вину тому, що дійсно висловлювався нецензурною лайкою, але не бив скло, хто його розбив не знає. Вважає, що вчинив адміністративне правопорушення, дрібне хуліганство, та не може бути притягнутим до
кримінальної відповідальності. Телефон він так і не знайшов, з приводу його викрадення до правоохоронних органів не звертався, на огляд до лікарняного закладу з приводу пошкодження рук не звертався, вважає, що його охоронці ОСОБА_10 та ОСОБА_11 оговорили, так як є матеріально відповідальними особами, та не хотіли нести відповідальність.
Не дивлячись на часткове визнання вини ОСОБА_7, в скоєнні інкримінованого йому злочину, його вина в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю підтверджується сукупністю досліджених та перевірених судом доказів у судовому засіданні з доказами які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Судом оголошені, та проти цього не запручували учасники процесу, покази представника потерпілого ОСОБА_12, що представляє інтереси ТЦ «Росія» за довіреністю в якості юрисконсульта, що 01.12.2012 року протиправними діями було пошкоджено майно, а саме фасадне скло кафе «Точка ру», чим була спричинена шкода ТЦ «Росія» в розмірі 2853, 00 грн., але яка була відшкодована в повному обсязі. В зв'язку з чим ТЦ «Росія» претензій будь-якого характеру не має.
Показаннями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що він на початку грудня 2012 року знаходився в кафе «Точка ру», де проводив час з ОСОБА_7, з двома знайомими хлопцями та дівчиною, де розпивали спиртні напої, але коли, заклад закривався то всі вийшли з кафе «Точка ру», деякий час знаходились біля сходів напроти кафе, курили, а потім йому зателефонували на мобільний телефон і він розвернувся спиною до входу у вказане кафе та в цей момент почув звук тупого удару, повернувшись, побачив, що фасадне скло тріснуло, а біля нього знаходився ОСОБА_7, в приміщенні кафе знаходились офіціанти та охоронці. Потім ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_7, що трапилось, на що останній відповів, що не знає та вони вдвох пішли в бік ресторану «Перник», де ОСОБА_9 на правився в супермаркет, а потім на зупинку громадського транспорту, куди пішов ОСОБА_7 йому не відомо. Наступного дня ОСОБА_9 стало відомо від начальника охорони, про те, що охоронці кафе «Точка ру» бачили, як ОСОБА_7 розбив скло у вказаному кафе, тоді ОСОБА_9 відшкодував спричинену шкоду за розбите скло, оскільки він не хотів, щоб ОСОБА_7 притягнули до кримінальної відповідальності. Пояснив, що він не бачив як ОСОБА_7 наносив удар по склу, а чув тільки удар, крім останнього біля скла нікого не було, але стверджувати, що це зробив саме ОСОБА_7 не може, до того скло було ціле. Вказав, також що у ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу зникнення мобільного телефону, який знайшовся у кармані ОСОБА_9 та був повернутий ОСОБА_7, та вони могли на сходах дружньо обніматись.
Показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що працює охоронцем в ТЦ «Росія», 01 грудня 2012 року він знаходився на своєму робочому місті спільно з ОСОБА_10 та ще двома охоронцями. Приблизно з 20.00 години в кафе «Точка ру» знаходились відвідувачі, компанія - 5 чоловік, серед яких був хлопець ОСОБА_9, якого ОСОБА_11 знав, так як останній наймає приміщення на другому поверсі ТЦ «Росія», а також були з ним ще 2 хлопця та дівчина, які розпивали спиртні напої. О 22.00 годині він підійшов до цієї компанія та повідомив, що кафе закривається, на що останні одяглись та вийшли. Після чого бармен закрив двері, а ОСОБА_11 пішов ставити приміщення на сигналізацію, помітивши, що вказана компанія зупинилась на площадці біля в ходу в кафе та курили. Потім йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що один хлопець з компанії, яка сиділа в кафе, кулаком розбив фасадне скло і що утримати його він не може. Коли ОСОБА_11 підійшов до виходу, то побачив, що дійсно вказане скло було тріснуте, тоді він побіг до ресторану, де ОСОБА_10 просив ОСОБА_7 повернутись до кафе з приводу розбитого ним скла, останній з початку не хотів йти, а потім погодився. Так вони разом повернулись до кафе «Точка ру» та визвали робітників міліції, які приїхали, сказали, що в районі розбитого скла ведеться відеозйомка, то ОСОБА_7 визнав, що це він розбив вказане скло.
Показаннями свідка ОСОБА_10, який надав суду аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_11, крім того пояснив, що він бачив та чув, як ОСОБА_7 та ОСОБА_9 висловлювались нецензурною лайкою, боролись, а тоді ОСОБА_7 підійшов до фасадного скла кафе «Точка ру» та наніс удар кулаком правої руки, від якого фасадне скло тріснуло. ОСОБА_10 підбіг до ОСОБА_7 та запропонував йому повернутись для зясування обставин, на що останній став висловлюватись в його бік та підійшовшого ОСОБА_11 нецензурною лайкою, погрожувати. Коли приїхали працівники міліції ОСОБА_7 не заперечував що розбив скло, та він все відшкодує.
Показаннями свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що він на початку грудня 2012 року знаходився в кафе «Точка ру» ТРЦ «Россія», де проводив час з ОСОБА_7, ОСОБА_9, знайомим ОСОБА_8 та його дівчиною. Вони разом розпивали спиртні напої, але о 22.00 год. заклад закривався та вони всі вийшли з кафе «Точка ру», деякий час знаходились біля сходів напроти кафе, курили, після чого він ОСОБА_8 та його дівчина направились в бік ТРЦ «Україна», а ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишились на площадці біля вказаного кафе. А через декілька днів після цього, він зустрів ОСОБА_7, який йому
розповів, що в той день коли вони разом сиділи в кафе «Точка ру», після їх уходу, начебто він розбив скло в кафе, але точно цього не пам'ятає, оскільки був п'яний. ОСОБА_7 також пояснив, що хоче відшкодувати завдану шкоду.
Показаннями свідка ОСОБА_15, який суду пояснив, що він 01.12.2012 року знаходився на добовому чергуванні в Ленінському РВ в складі слідчо-оперативної групи. Приблизно о 22.15 год. з чергової частини Ленінського РВ надійшов виклик до універмагу «Росія», коли вони прибули на місце події то було встановлено, що фасадне скло кафе «Точка ру» було пошкоджено та неподалік від входу у вказане кафе знаходились два охоронця універмагу та ОСОБА_7. Також в районі місця події знаходились співробітники ГСО. Охоронці стверджували, що ОСОБА_7 виражався нецензурною лайкою, кричав, порушував громадський порядок, а також ударив кулаком в фасадне скло кафе «Точка ру». ОСОБА_7 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а також на кисті його руки було видно сліди речовини бурого кольору, які були схожі на кров, але ОСОБА_7 категорично відмовлявся показувати руки, тому зафіксувати вказані сліди не вдалось. ОСОБА_7 кричав, що ніхто нічого не докаже.
Показаннями свідка ОСОБА_16, який надав суду аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_15, підтримав пояснення дані на досудовому слідстві які не мають розбіжностей.
Показаннями свідка ОСОБА_17, яка суду пояснила, що працює барменом кафе «Точка ру». На початку грудня 2012 року в кафе знаходились відвідувачі, десь 5 чоловік, серед яких був ОСОБА_7, з ним був його товариш - ОСОБА_9, який працює в ТЦ «Росія», також з ними ще були два хлопця та дівчина. С початку вказана компанія сиділи спокійно, розпивали спиртні напої, а десь о 21.00 год., ОСОБА_7 сказав, що з закладу ніхто не піде, доки він не знайде свій мобільний телефон. В цей момент в кафе з відвідувачів залишились тільки ОСОБА_7 та ОСОБА_9, тоді ОСОБА_17 запропонувала ОСОБА_7 подзвонити на його телефон, останній погодився, і як вона набрала його номер, то телефон задзвонив в кармані ОСОБА_9. Потім вони пішли з кафе та знаходились біля вхідних дверей, ОСОБА_7 був в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою, вів себе агресивно, з чим це було пов'язане ОСОБА_17 так і не зрозуміла. Потім весь персонал пішов з кафе, а охорона закрила за ними двері.
Показаннями свідка ОСОБА_18, яка надала суду аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_17, підтримала пояснення дані на досудовому слідстві, які не мають розбіжностей.
Показаннями свідка ОСОБА_19, який суду пояснив, що він 01.12.2012 року знаходився на добовому чергуванні спільно з ОСОБА_20 - об'єкт «Універмаг Росія». Біля 22.15 год. на об'єкт «Універмаг Росія» спрацювала тривожна кнопка. Прибувши на вказаний об'єкт було встановлено, що біля входу в кафе «Точка ру» знаходяться два охоронця та ОСОБА_7, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що було видно по його поведінці та запаху алкоголю, останній вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою в адрес охоронців, голосно кричав, знаходячись в громадському місті. Як їм пояснили охоронці, ОСОБА_7 розпивав спиртні напої в кафе «Точка ру», після чого почав лаятися з персоналом кафе з причини втрати свого мобільного телефону. Також їм охоронці пояснили, що потім він з товаришем вийшли з кафе, але ОСОБА_7 продовжував вести себе агресивно та виражатись нецензурною лайкою та в процесі такої поведінки розбив кулаком фасадне скло кафе «Точка ру». Це бачив охоронець ОСОБА_10, але ОСОБА_7 все заперечував в грубій формі, при цьому ображав охоронців нецензурною лайкою, висказував погрози на їх адресу. На прохання до ОСОБА_7 показати руки, останній категорично відмовився, та сховав їх при цьому, за спину. ОСОБА_7 кричав, що ніхто нічого не докаже, а якщо буде надане відео, то він скаже про те, що все сфальсифіковано. Далі до міста випадку приїхала слідчо-оперативна група, але ОСОБА_7 все одно вів себе неадекватно. Пілся чого ОСОБА_19 з напарником повернулись на маршрут чергування.
Показаннями свідка ОСОБА_20, який надав суду аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_19, підтримав пояснення дані на досудовому слідстві які не мають розбіжностей.
Вина обвинуваченого також підтверджується доказами які надані суду з матеріалами кримінального провадження, та досліджені судом, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення (а.п. 2), протоколом огляду місця події (а.п. 6-11), заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_12 (а.п. 19), протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_12(а.п. 13-24), протоколом допиту свідків: ОСОБА_9(а.п. 37-40), ОСОБА_10(а.п. 45-48), ОСОБА_11 (а.п. 41-44) та інших допитаних судом які не мають розбіжностей, протоколом проведення слідчого експерименту від 14.02.2013 року (а.п. 92-98), протоколом одночасного допиту ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.п. 99-104).
Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до наступного висновку:
До показань обвинуваченого ОСОБА_7, суд, відноситься критично, оскільки вони спростовуються показаннями свідків, матеріалами кримінального провадження, яким у суду не має підстав не вірити, вони взаємно підтверджені та узгоджуються між собою, тому є допустимими, вибрана ним
позиція свідчить про бажання уникнути покарання за здійснений злочин, допитаний в судовому засіданні, він прагнув переконати, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння, удар по склу не наносив, можливо висловлювався нецензурною лайкою, але тільки тому, що відносно нього була протиправна поведінка охоронців ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Однак, досліджені судом в судовому засіданні показання свідків по справі, свідчать саме про те, що обвинувачений вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, приховував від робітників охорони та слідчо-оперативної групи свої руки та категорично відмовлявся їх показувати, освідчення у лікаря не пройшов, свідок ОСОБА_10 бачив як ОСОБА_7 наніс удар по склу та розбив його, обвинувачений погрожував, висловлювався нецензурною лайкою, та кричав, що ніхто нічого не докаже, а коли свідок ОСОБА_9 виплатив заподіяну шкоду ТЦ «Росія» то ОСОБА_7 йому сказав, що відшкодує затрачені свідком гроші, крім того вказаний свідок об'єктивно вказує на те, що чув удар та тріск скла, бачив його після цього розбитим і крім ОСОБА_7 біля фасадного скла нікого не було. Свідку ОСОБА_14 через декілька днів обвинувачений розповів, що хоче відшкодувати матеріальну шкоду, оскільки це мабуть він розбив вказане скло, але точно не пам'ятає, так як знаходився в стані алкогольного сп'яніння. З заявою щодо зникнення мобільного телефону до правоохоронних органів не звертався.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною повністю, та дії ОСОБА_7, правильно слід кваліфікувати як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та обвинувачений підлягає відповідальності за ч.1. ст. 296 КК України.
Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, ступінь тяжкості злочину який скоїв ОСОБА_7, його віднесено законом до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, молодий, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, шкода спричинена злочином повністю відшкодована, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, судом не виявлені, обставинами, які обтяжують покарання, передбаченими ст. 67 КК України - суд вважає скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
Виходячи із приведених обставин, позиції прокурора, відношення обвинуваченого ОСОБА_7 до скоєного, він вину визнав частково та не покаявся у скоєному, враховуючи позицію представника потерпілого, яка претензій до обвинуваченого не має, оскілька завдана шкода ТЦ «Росія» була відшкодована у повному обсязі, суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливо без ізоляції його від суспільства та призначення покарання з випробуванням та покладенням на нього відповідних обов'язків судом, відповідно до ст. 75, 76 КК України, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Судові витрати по справі відсутні
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, встановивши йому випробування строком в 1 (один) рік, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину та виконає обов`язки, які на нього покладає суд: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органа кримінально - виконавчої системи; повідомляти органам кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганскої області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.
СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ