Справа № 216/7371/13-ц

Провадження № 2/216/2131/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 листопада 2013 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М., при секретарі судового засідання Марущак І.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, в обґрунтування якого зазначила, що з 27.06.2009 року вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, тому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття у розмірі 1/3 частини від заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що відповідач у добровільному порядку допомогу на утримання дитини не надає, просила задовольнити її позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю, пояснив, що не заперечує надавати матеріальну допомогу на утримання дитини але не в розмірі 1/3 частини від свого заробітку, зазначив, що аліменти на утриманні інших дітей не сплачує за рішенням суду.

Суд, вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що 27.06.2009 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб (а.с. 4), від якого сторони мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), який проживає з позивачем і перебуває на її утриманні на час розгляду справи в суді (а.с. 3).

Згідно зі ст. 180, 183, 184 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, розмір аліментів на утримання дитини може бути встановлений у частці від заробітку та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач та відповідач, перебуваючи у шлюбі, разом не проживають, спільна дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач є працездатною людиною, має можливість працювати та отримувати постійний заробіток, а тому зобов'язаний виплачувати аліменти.

Згідно роз'яснень п. 17 Постанови ПВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, інших непрацездатних осіб, інші обставини, що мають значення для справи непрацездатних.

Із врахуванням матеріального становища позивача та відповідача, інших обставин справи, що мають суттєве значення, суд вважає, що аліменти слід стягнути щомісячно в розмірі 1/3 частини зі всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.

Оскільки вимоги позивачки обґрунтовані, згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України відповідач позов визнав у повному обсязі, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб - суд ухвалює рішення про задоволення позову та попереджає відповідача, про його відповідальність за прострочення сплати аліментів в порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: 229,40 грн. по сплаті судового збору.

Згідно зі ст. 367 ч. 1 п.1 ЦПК України зазначене рішення підлягає негайному виконанню в розмірі стягнення платежів за один місяць

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 367 п.1 ЦПК України, ст.ст. 180- 183,191 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, інн НОМЕР_1) на користь позивача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 30 вересня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, інн НОМЕР_1) в доход держави судовий збір в розмірі 229,4 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць з наступного дня після оголошення рішення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.М. Мазурчак