№ справи:121/1895/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Коротков Л.М.

№ провадження:22-ц/190/7221/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Павловської І.Г.,

суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_10, за участю третьої особи - Відділу державної реєстрації речових прав реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, про визнання недійсними доручення та договорів купівлі-продажу, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати зазначену ухвалу, посилаючись на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі були порушені норми процесуального закону - правила територіальної підсудності.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена цивільна справа підсудна Ялтинському міському суду АР Крим, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, яке розташоване у м.Ялта.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим, зробленим з урахуванням фактичних обставин справи та на підставі правильного застосування норм процесуального закону.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.13 до Ялтинського міського суду АР Крим звернувся ОСОБА_6 з позовом про визнання недійсними доручення та договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 і нежитлових приміщень - парковочних місць НОМЕР_1,НОМЕР_2 біля будинку АДРЕСА_1 за тією ж адресою.

Згідно частини 1 статті 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна відносяться до виключної підсудності, та пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Отже, виключна підсудність встановлюється щодо позовів, предметом яких є об'єкти нерухомості.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.09 за № 9 судам роз'яснено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК України за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК України. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

У даному випадку, позовні вимоги про визнання недійсними доручення та договорів купівлі-продажу, породжують права та обов'язки у відношенні спірного нерухомого майна - квартир АДРЕСА_1 і нежитлових приміщень - парковочних місць НОМЕР_1, НОМЕР_2 біля будинку АДРЕСА_1 за тією ж адресою.

Тобто, спір йдеться з приводу захисту прав, щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися за місцем його знаходження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що зазначений позов розглядається за правилами виключної підсудності, передбаченої частиною 1 статті 114 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що справа підлягає розгляду у Харківському районному суді Харківської області згідно положень статті 109 УПК України, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, оскільки вони засновані на помилковому тлумаченні правил підсудності і зроблені без врахування вимог процесуального закону про виключну підсудність спору з приводу нерухомого майна.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми процесуального закону, колегія судів вважає, що у даному випадку законом не передбачені підстави для передачі справи на розгляд іншому суду, оскільки заявлений позов належить до справ виключної підсудності.

Отже, колегія суддів визнає ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою та постановленою з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування постановленої ухвали.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.

Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена у касаційному порядку, визначеному ст.ст. 325,326 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: