АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2351 2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 29, 31 КалашникВ.П.
Доповідач в апеляційній
інстанції Скіці М. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого Іваненка В.Д.
Суддів Демченка В.А., Скіця М. І.
при секретарі Петренко С. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 31 жовтня 2007
року по справі за позовом комунального підприємства „Смілакомунтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
встановила:
Комунальне підприємство „Смілакомунтеплоенерго" 03 жовтня 2007 року звернулося до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи, що відповідачка по справі мешкає в квартирі АДРЕСА_1 з опалювальною площею 50.03 м. кв. Підприємство є постачальником теплової енергії до житла відповідачки і особовий рахунок виписаний на її ім"я.
Станом на 03 жовтня 2007 року борг за послуги теплопостачання складає 2896.25 гривень.
Відповідачці неодноразово надсилались письмові попередження про необхідність погашення боргу однак вони залишені без реагування.
Просило суд стягнути з відповідачки заборгованість з теплопостачання в сумі 2896.25 гривень та судові витрати по справі.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 31 жовтня 2007 року позов задоволено
частково в межах позовної давності і стягнуто з відповідачки на користь комунального підприємства
„Смілакомунтеплоенерго" заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 1483.30 гривні та судові витрати по справі, а всього 1564 гривні ЗО копійок .
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що суд невірно встановивши фактичні обставини прийшов до неправильних висновків не врахувавши, що вона безпосередньо договору з КП „Смілакомунтеплоенерго", не укладала і відповідно відсутні правові підстави для задоволення позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги КП „Черкасиводоканал", районний суд виходив з того, що відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про житлово - комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово -комунальні послуги.
Також суд зазначив, що відповідно до ч.2 сг. 20 вищезазначеного закону споживач зобов"язаний
укласти договір на надання житлово - комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі
типового договору і дав належну правову оцінку запереченням відповідачки
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінні обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, обгрунтоване наявними в справі доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і носять суб"єктивний характер та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування рішення і ухвалення нового рішення.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а за ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. З вказаних підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до вимог ст. ст. 67, 68 ЖК України та положень „Правил з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою KM України № 630 від 21 липня 2005 року відповідачка була зобов'язана своєчасно вносити плату за комунальні послуги, зокрема за теплопостачання, зважаючи, що із запереченнями чи зауваженнями з цього приводу вона до постачальника не зверталась.
Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно ДО оборотної відомості заборгованість відповідачки по теплопостачанню станом на час звернення до суду становила 2926 гривень 25 копійок починаючи з жовтня 2001 року і відповідно застосувавши позовне давність суд вірно визначив заборгованість за теплопостачання в сумі 1483 гривні 30 копійок.
Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 жовтня 2007 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.