АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 9кв-805/2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 2 В'юник Н.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції Хвостик С. Г. Доповідач в касаційній інстанції Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Об грудня 2007 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів Вініченко Б.Б.
Ювшин В.І. Магда Л.Ф. розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Черкаси касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 29 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Великописарівського вузла поштового зв'язку про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , -
встановила:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Великописарівського вузла поштового зв'язку про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 1998 року по ЗО березня 2006 року він працював у відповідача водієм. ЗО березня 2006 року він був звільнений з роботи по п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків. Дане звільнення з роботи ОСОБА_1 вважає незаконним, так як перевіряти технічний стан автомобіля та нести відповідальність за технічний стан закріпленого за ним автомобіля не входило в його обов'язки, а вимагати виконання роботи, яка не оговорена трудовим договором відповідач не мав права. Вважаючи своє звільнення з роботи незаконним та проведеним через упередженість до нього адміністрації Великописарівського вузла зв'язку, просив суд поновити його на роботі та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 29 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Сумської області від 12 вересня
.2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 29 червня 2006 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
Великописарівського районного суду від 29 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 вересня 2006 року і ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги. Підставою касаційного оскарження вказує на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для перегляду судового рішення відсутні, виходячи з наступного.
Підставами касаційного перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанції є порушення або неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень, викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновки судів. Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» №697-V від 22.02.2007 року, колегія суддів, -
ухвалила:
касаційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.
Рішення Великописарівського районного суду Сумської області 29 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.