АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2114/07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 11, 17 Пироженко В.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць М. І.
рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Скіця М. І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Шульга Я.В.
з участю адвоката Дерев"янка В.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на
рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2007 року по справі за
позовом ОСОБА_1 до ЗАТ АСК «ІНГО Україна», третя особа ВАТ
«Державний ощадний банк України» в особі Соснівського відділення м. Черкаси №220 про „,
стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.
Зазначав, що 18 лютого 2006 року він заключив договір зі страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів. За цим договором третя особа - ВАТ «Державний ощадний банк України» є вигодонабувачем на користь якого укладається договір страхування у зв'язку з Кредитним договором №196 від 30 вересня 2004 року. Об'єктом страхування є автомобіль „Nissan Primera 1.8 GLX", 2003 року випуску та майнові інтереси на нього, повя'зані з володінням, користуванням і розпорядженням, заявленими на страхування та наданням в заставу ВАТ «Державний ощадний банк України».
08 квітня 2006 року стався страховий випадок - вказаний автомобіль було угнано про що ним своєчасно повідомлено працівників міліції. З цього приводу органами міліції ( порушена кримінальна справа. Відповідач за умовами договору страхування відшкодував ^ третій особі, тобто банку 30 517 гривень 18 копійок, а решту сплачувати страхове* відшкодування у розмірі 76 002 грн. відмовляється. Посилаючись на вказані обставини позивач просив про задоволення позову.
Рішенням Соснівською районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2007 року позов задоволено.
Стягнуто з ЗАТ "Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" на користь ОСОБА_1 67658 гривень в рахунок відшкодування страхового випадку, 2261
гривень 45 копійок простроченої заборгованості по відсотках, 2000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі в сумі 5790 гривень.
В апеляційній скарзі Страхова компанія , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2006 року позивач уклав з відповідачем договір страхування засобів наземного транспорту на користь третьої особи -вигодонабувача. 08 квітня 2006 року стався страховий випадок у зв"язку з незаконним заволодінням (угоном) объекта страхування. З1 травня відповідач сплатив вигодонабувачеві 30% суми страхового відшкодування в розмірі 30517 гривень 18 копійок, визнавши таким чином настання страхового випадку та необхідність виплати страхового відшкодування
Вподальшому, 17 серпня 2006 року відповідач частково відмовив позивачу у виплаті решти страхового відшкодування, посилаючись на п. 15.2.3 Правил добровільного страхування наземного транспорту (автокаско) де зазначено, що страховик вправі повністю чи частково відмовити страхувальнику у виплаті страхової суми у зв"язку із суттєвими обставинами, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, зокрема вважав такими втрату одного комплекту ключів страхувальником посилаючись на матеріали кримінальної справи, порушеної по факту угону автомобіля, зокрема на пояснення позивача і його дружини.
Оскільки законність та обґрунтованість рішення суду перевіряється в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи положення ст. 303 ЦПК України, судова палата приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
При розгляді справи суд першої інстанції виходячи зі змісту ст. 991 ЦК України дав належну оцінку фактичним обставинам справи і на думку колегії суддів зробив правильний висновок відносно передчасності прийняття рішення відповідачем про часткову відмову у виплаті страхової суми та вірно ухвалив в цій частині рішення про стягнення з страхової компанії на користь позивача 67 658 гривень в рахунок відшкодування страхового випадку враховуючи положення ст. 636 ЦК України.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення зокрема є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або застосовано закон, який підлягав застосуванню.
В поданій апеляційній скарзі на рішення суду по даній справі апелянтом не зазначено жодних підстав, передбачених законом для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по відсотках в сумі 2261 гривня 45 копійок не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та умовах укладеного між сторонами договору страхування і тому рішення суду першої інстанції в цій , частині підлягає до скасування з відмовою в задоволенні даної вимоги.
Також колегія суддів вважає, що підлягає до скасування рішення суду і в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2000 гривень з відмовою в задоволення даної вимоги враховуючи, що при з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування
моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі. позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходить при цьому, а з договірних « правовідносин, що склалися між сторонами не вбачається обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди за неналежне виконання зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 307; 309; 314; 316, 317 ЦПК України, судова палата -
вирішила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ШГО Україна» задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2007 року по даній справі змінити.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ЗАТ АСК «ШГО Україна» про стягнення моральної шкоди в сумі 2000 гривень та заборгованості по відсотках в сумі 2261 гривня 45 копійок.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2007 року в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 67658 гривень та судових витрат по справі залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.