АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -2257/2007 р.                           Головуючий по першій інстанції

Категорія:    11, 18                                                  Казидуб О.Г.                                                       

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М. І.

УХВАЛА

Іменем України

05 грудня 2007 року                                                                                            м.  Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого              Храпка В.Д.

суддів                          Скіця М. І.,  Карпенко О.В.

при секретарі             Авласовій М. Л.

розглянувши      у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Черкаси   апеляційну   скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського   районного суду від 1 3 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5,  про визнання недійсним договору застави,

встановила:

18 червня 2007 року ОСОБА_1 вернулась до суду з вищезазначеним позовом,  мотивуючи свої вимоги тим,  що 13 вересня 2002 року між відповідачами по справі було укладено договір застави,  посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5,  реєстр № 4956.

При укладенні даного договору ОСОБА_4 виступила від її імені в якості майнового поручителя,  діючи за довіреністю,  посвідченою 26.06.02 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6,  реєстр № 4217.

Зазначала,  що укладений між відповідачами по справі договір застави вчинений з порушенням вимог законодавства і суттєво порушує її законні права і інтереси як власника т.я. вона не надавала повноважень ОСОБА_4 заставляти належну їй нерухомість з метою забезпечення зобов'язань третіх осіб і договір не відповідає її волевиявленню.

Про існування вищезазначеного договору вона довідалась у 2006 році під час розгляду іншої цивільної справи в суді. Вона має похилий вік,  1918 року народження) і не має іншого житла.

Просила суд визнати договір застави недійсним.

Рішенням Придніпровського районного суду від 13 вересня 2007 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  позивачка подала апеляційну скаргу,  в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі з тих підстав,  що суд неповно дослідив докази по справі,  висновки суду про відмову в задоволенні позову не ґрунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм процесуального і матеріального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення сторін,  що з"явилися,  вивчивши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції,  приходить до висновку про те,  що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

2

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того,  що 13 вересня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було досягнуто домовленість про надання позики в сумі 52 000 гривень,  (еквівалент 9600 доларів США) і на забезпечення зобов'язання ОСОБА_4,  діючи за довіреністю ОСОБА_1,  передала в заставу 13/20 частин житлового будинку з надвірними спорудами,  розташованого в АДРЕСА_1,  що належить останній на праві приватної власності.

Вищезазначеною довіреностю (а.с.  40) ОСОБА_4 була уповноважена як заставляти обумовлене майно,  так і вчиняти від імені довірителя практично всі,  передбачені чинним законодавством дії,  стосовно належного позивачці майна.

Розглядаючи спір,  судова колегія вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних  ,  правовідносин і закон,  який їх регулює та постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину,  що вона уповноважувала ОСОБА_4 лише на отримання пенсії та оплати комунальних платежів однак вчинила оспорюваний правочин діяла фактично в своїх інтересах,  а не довірителя безпідставні,  так як вона повинна була довести за допомогою належних та допустимих доказів,  з урахуванням положень  ст.   ст.  57 - 59 ЦПК України,  зазначені нею обставини. Таких доказів вона не надала. Крім того,  її вимоги спростовуються іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином,  судова колегія вважає,  що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,  які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  рішення Придніпровського районного суду від 13 вересня 2007 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції порядку протягом двох місяців.