АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4516/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Костів О.З.

Провадження № 22-ц/789/1474/13 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, представника відповідача КП "Тернопільводоканал" Чорненького В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Тернопільводоканал» про визнання незаконним відключення від мережі водовідведення, зобов'язання відновити водовідведення та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до КП «Тернопільводоканал» про визнання незаконним відключення від мережі водовідведення, зобов'язання відновити водовідведення до його житлового будинку по АДРЕСА_1 та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Заявлені вимоги мотивував тим, що 11.01.2013 року КП «Тернопільводоканал» звернулося до нього з письмовою вимогою про укладення Договору про гарантії виконання зобов'язань, передбачених в Технічних умовах на підключення житлових будинків до мереж водовідведення. 15.01.2013 року він надіслав КП «Тернопільводоканал» звернення, в якому виклав свою позицію щодо незаконності такої вимоги з підстав наявності законодавства, згідно якого він вправі користуватися послугами з водопостачання й водовідведення незалежно від наявності в його помешканні засобів обліку води. Однак, 05.03.2013 року аварійна бригада КП «Тернопільводоканал» заблокувала отвір у водовідвідній трубі з його житлового будинку. Заглушення відповідачем каналізації від його будинку вважає незаконним, оскільки він регулярно оплачував послуги з водовідведення у встановлені терміни. Тому, відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, такі відносини можна вважати договірними. Діями працівників КП «Тернопільводоканал», пов'язаними з незаконним заглушенням каналізації, йому - інваліду 2 групи та споживачу послуг з водовідведення, оплату яких він регулярно проводив відповідачу, завдано моральної шкоди, що полягає у моральних стражданнях, яких він зазнав через порушення звичного способу життя та неможливість протягом певного періоду часу користуватися даними послугами. Просив визнати дії КП «Тернопільводоканал» незаконними, зобов'язати негайно розблокувати каналізаційну трубу та відповідно до положень ч.2 ст.22 ЗУ "Про захист прав споживачів" стягнути моральну шкоду.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представник відповідача КП "Тернопільводоканал" Чорненький В.В. апеляційну скаргу не визнав, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає. Звертає увагу суду на ту обставину, що проектом на будівництво каналізаційного колектора з очисними спорудами обласної протитуберкульозної лікарні в м.Тернополі, до якої самовільно під'єднана каналізаційна мережа вулиці, на якій знаходиться будинок позивача (АДРЕСА_1), не передбачено підключення до мереж каналізації каналізаційної мережі вулиць Підлісна, Верхня Підлісна та Фестивальна с.В.Гаї Тернопільського району.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідач правомірно від'єднав будинковолодіння позивача від централізованої мережі водовідведення.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з'ясованих судом обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.ст.213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справі згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

У травні 2012 року введено в дію каналізаційну насосну станцію (КНС № 4), яка здійснює перекачування стоків від Тернопільського обласного комунального протитуберкульозного диспансеру, що знаходиться за адресою: вул.Підлісна, 26 «а» в с.Великі Гаї, на очисні споруди КП «Тернопільводоканал».

13.04.2012 року виявлено самовільне підключення каналізаційних мереж від приватних будинків даного села з вулиць Підлісна Верхня, Підлісна Нижня та Фестивальна до каналізаційної мережі протитуберкульозного диспансеру.

Стічні води від будинковолодіння ОСОБА_1 через мережу вуличної каналізації також скидаються до комунальної каналізаційної мережі.

Послуги водопостачання мешканцям будинковолодіння по АДРЕСА_1, де зареєстрований ОСОБА_1, надавалися на підставі Договору про постачання води № 16110 від 29.09.2005 року, укладеного з батьком позивача - ОСОБА_4

КП «Тернопільводоканал» встановлено порядок, відповідно до якого укладенню договору про надання послуг передує видача особі, яка має намір користуватися послугами підприємства, технічних умов.

Згідно ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема, щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

12.09.2012 року позивач подав заяву, відповідно до якої зобов'язався оплатити весь об'єм скинутих стоків з моменту введення в експлуатацію КНС № 4, виготовити усю необхідну документацію на мережу водовідведення та виконати технічні вимоги КП «Тернопільводоканал».

19.09.2012 року КП «Тернопільводоканал» позивачу видано Технічні умови № 321/12 на підключення його житлового будинку по АДРЕСА_1 до мереж водовідведення, запропоновано укласти Договір про гарантії виконання зобов'язань та з жовтня 2012 року проведено нарахування за послуги водовідведення.

В «Особливих умовах» вказаних технічних умов передбачено обов'язок споживача в місці підключення до водопровідних мереж облаштувати колодязі із встановленням в них запірної арматури та лічильників води в метрологічному класі точності «С» з антимагнітним захистом, що можуть функціонувати в середовищі з підвищеною вологістю. В місці підключення до мереж КП «Тернопільводоканал» встановити загальногруповий лічильник води в метрологічному класі точності «С» з протимагнітним захистом, що може функціонувати у середовищі з підвищеною вологістю. Лічильник має бути оснащений передавачем імпульсів та радіомодулем, сумісним із роботою наявного обладнання, яке використовується КП «Тернопільводоканал». Розрахунок за спожиту воду здійснювати з урахуванням показів загальногрупового лічильника.

Крім цього, позивачу було запропоновано укласти «Договір про гарантії виконання зобов'язань», в якому передбачено обов'язок позивача за власний рахунок виконати вимоги Технічних умов.

В січні 2013 року ОСОБА_1 повідомив КП «Тернопільводоканал», що відмовляється виконати вимоги технічних умов щодо необхідності встановлення засобів обліку води.

05.05.2013 року ОСОБА_1 було припинено надання послуг водовідведення за адресою АДРЕСА_1 шляхом заглушення каналізації.

Причиною від'єднання будинковолодіння позивача від мережі водовідведення є невиконання технічних умов.

Статями 16, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та проводити оплату житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

З урахуванням наведеного Договір про гарантії виконання зобов'язань, на укладенні якого наполягає відповідач, на думку колегії суддів, розроблений не у відповідності до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, форма якого затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.

У відповідності до п.17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених вказаною Постановою Кабінету міністрів № 630 від 21 липня 2005 року, встановлено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Згідно п.21 вказаних Правил…. у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Крім цього, згідно ч.ч.2, 3 ст.41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Введення в експлуатацію нових чи реконструйованих житлових будинків, об'єктів соціально-культурного, комунально-побутового, виробничого та іншого призначення, не обладнаних засобами обліку питної води та системами водовідведення, забороняється.

Враховуючи викладене, чинне законодавство передбачає можливість споживачам користуватися послугами з водопостачання та водовідведення при відсутності засобів обліку води, а імперативна заборона щодо цього стосується лише введення в експлуатацію нових чи реконструйованих об'єктів.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає безпідставним передбачення в технічних умовах на підключення житлового будинку позивача до мережі водовідведення обов'язку споживача встановити лічильники води в місці підключення до водопровідних мереж, оскільки зазначена вимога стосується надання послуг з водопостачання, а не водовідведення.

Також, Адміністративною колегією територіального відділення антимонопольного комітету України в Тернопільській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визнано дії КП «Тернопільводоканал» по видачі технічних умов на підключення до мереж водовідведення мешканцям вул. Верхня Підлісна, Підлісна, Фестивальна (с. Великі Гаї) та встановлення в них додаткових зобов'язань порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50 та ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Крім цього, як встановлено в ході розгляду справи, після виявлення працівниками КП «Тернопільводоканал» підключення будинковолодіння позивача до централізованої системи водовідведення відповідачем проведено нарахування за послуги водовідведення з моменту введення в дію КНС № 4 (з травня 2012 року) згідно норм споживання, у відповідності до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення… та позивачем повністю оплачено вказані рахунки, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

У відповідності до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що направлення КП «Тернопільводоканал» рахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення є пропозицією однієї сторони укласти договір, а сплачені позивачем квитанції - прийняттям цієї пропозиції іншою стороною (споживачем послуг), а тому відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України правовідносини, що існують між сторонами, слід вважати договірними.

Також, колегія суддів враховує, що 28 березня 2013 року позивачем на адресу КП «Тернопільводоканал» було направлено звернення з пропозицією укласти договір з централізованого водопостачання та водовідведення, складений на основі Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 травня 2005 року, яке відповідачем залишено без задоволення.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку, що невиконання позивачем вимог Технічних умов щодо необхідності встановлення в його будинковолодінні засобів обліку води та відмова від укладення Договору про гарантії виконання зобов'язань, який розроблений не у відповідності до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, за умови регулярної оплати вартості наданих послуг з водовідведення згідно пред'явлених рахунків, не може бути підставою для від'єднання будинковолодіння споживача від централізованої мережі водовідведення.

Враховуючи викладене, дії КП «Тернопільводоканал» щодо від'єднання будинковолодіння ОСОБА_1 від централізованої мережі водовідведення, як такі що не грунтуються на вимогах закону, на думку колегії суддів, є неправомірними, а висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 такими, що не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального права.

За вказаних обставин, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року в частині відмови позивачу у визнанні дій відповідача неправомірними підлягає скасуванню з ухваленням колегією суддів нового рішення, яким позов ОСОБА_1 про визнання дій КП "Тернопільводоканал" щодо відключення його будинку від каналізаційної мережі водовідведення незаконними слід задовольнити.

При цьому доводи представника відповідача в частині, що проектом не було передбачено підключення до каналізаційної мережі вулиць Підлісна, Верхня Підлісна та Фестивальна, на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки, як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, до даної каналізаційної мережі, окрім будинковолодіння позивача, підключено більш як 50 житлових будинків з вищевказаних вулиць, з власниками яких КП "Тернопільводоканал" підписані відповідні Технічні умови, а факт отримання відповідачем вищезгаданої інформації, викладеної у листі КП "Архбудсервіс" від 23.09.2013 року, який став підставою для перегляду рішення апеляційного суду від 27.06.2013 року за нововиявленими обставинами, жодним чином не вплинув на факт надання власникам інших під'єднаних до каналізаційної мережі будинків послуг з водовідведення, що на думку колегії суддів, є доказом наявності технічної можливості надання таких послуг.

Разом з тим, як встановлено при апеляційному розгляді справи, і чого апелянт ОСОБА_1 не заперечив, з 05.07.2013 року в ході виконання рішення апеляційного суду від 27.06.2013 року, його будинковолодіння відповідачем підключено до централізованої мережі водовідведення і з цього часу він користується послугами з водовідведення в повному обсязі. Враховуючи вказані обставини та відсутність, на думку колегії суддів, у зв'язку з цим предмета спору, апеляційна скарга ОСОБА_1, в частині зобов'язання КП "Тернопільводоканал" під'єднати його будинковолодіння до централізованої мережі водовідведення, до задоволення не підлягає. При цьому, твердження апелянта щодо ненаправлення йому відповідачем рахунків на оплату послуг з водовідведення, як такі, що не стосуються предмета даного спору, на увагу колегії суддів не заслуговують. Факт ненаправлення відповідачем відповідних рахунків позивачу на проведення оплати за спожиті послуги з водовідведення, починаючи з 05.07.2013 року, не свідчить про неможливість позивачем користуватися відповідними послугами з цієї дати, а може, на думку колегії суддів бути предметом окремого спору.

Також, з врахуванням встановленого факту неправомірності відключення будинку апелянта від централізованої системи водовідведення, на думку колегії суддів, позивачу вищевказаними діями КП "Тернопільводоканал" спричинено моральну шкоду.

У відповідності до ч.2 ст.22 ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ з наступними змінами і доповненнями при задоволенні вимог споживача суд оночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду у п.5 вищезгаданої Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

Відповідно до п.9 вказаної Постанови Пленуму розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), врахування стану здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - відшкодування такої шкоди, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, колегія суддів враховує конкретні обставини справи - моральні переживання, пов'язані із неправомірними діями відповідача, що призвели до порушення нормального ритму життя позивача (який є інвалідом другої групи), що пов'язано із необхідністю затрачати певний час та зусилля для захисту та відновлення своїх прав, позбавленням можливості протягом тривалого часу належним чином користуватися послугами з водовідведення (за які регулярно проводилась оплата), порушенням прав позивача на задоволення елементарних життєвих потреб, спричинений в зв'язку із цим дискомфорт, а тому вважає, що цивільний позов в даній частині підлягає до часткового задоволення.

Виходячи із принципу розумності та справедливості, спричинену позивачу неправомірними діями відповідача моральну шкоду колегія суддів оцінює в розмірі 1000 грн.

Таким чином рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у позові про стягнення з КП "Тернопільводоканал" моральної шкоди також підлягає скасуванню з ухваленням колегією суддів в даній частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в користь позивача 1000 грн. моральної шкоди.

З врахуванням вимог ч.3 ст.88 ЦПК України з КП «Тернопільводоканал» також слід стягнути в користь держави 114,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.638 ч.2, 1167 Цивільного кодексу України, ст.22 ч.2 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ з наступними змінами і доповненнями, ст.ст.16, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.ч.2, 3 ст.41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п.п.17, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими вказаною Постановою Кабінету міністрів № 630 від 21 липня 2005 року, ст.ст.88 ч.3; 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4; 313, 314 ч.2; 316 ч.1; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року - частково скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Тернопільводоканал» про визнання незаконним відключення від мережі водовідведення, зобов'язання відновити водовідведення та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати дії комунального підприємства «Тернопільводоканал» щодо від'єднання будинковолодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 від централізованої мережі водовідведення - неправомірними.

Стягнути з комунального підприємства «Тернопільводоканал» в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн. спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з комунального підприємства «Тернопільводоканал» в користь держави 114.70 грн. судового збору.

В решті рішення суду - залишити без змін.

Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська