УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Гандзюка В.П.,
суддів: Гриновецького Б.М. , Шайди СМ. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за апеляцією засудженого на вирок Тисименицького районного суду від 24 жовтня 2007 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, який має вищу освіту, не працює , неодружений, несудимий, громадянин України, засуджений за ст. 125 ч.1 КК України на 510 грн. штрафу.
Цивільний позов задоволено частково та постановлено стягнути із засудженого в користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрат на оплату послуг представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3
За вироком суду засуджений 29 листопада 2007 року oil год. 30 хв. в с Черніїв, перебуваючи з мешканцем цього села ОСОБА_2 в неприязних відносинах, зіштовхнув останнього із велосипеда, наніс йому декілька ударів та заподіяв синці в ділянці обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Справа № 11-536/2007 р. Головуючий у 1-й ін. Р. Струтинський
Категорія ст. 125 ч.1 КК України Доповідач В. Гандзюк
2
На вказаний вирок засуджений подав апеляцію, в якій просив скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд, оскільки , на його думку, злочину відносно потерпілого не вчиняв, так як зіштовхнувся із ним випадково. Також просить вирішити питання про скасування судового рішення в частині вирішення цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку та правильності кваліфікації його протиправних дій обґрунтований дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, сам засуджений не заперечив, що мав конфлікт із потерпілим та наніс йому удари.
Потерпілий пояснив в суді, що коли він проїжджав на велосипеді повз ОСОБА_1 , то останній штовхнув його руками і він впав. Після цього підсудний ще наніс декілька ударів. Зразу же після інциденту він пішов до сільської ради та повідомив про подію секретаря сільської ради.
Свідки ОСОБА_6 підтвердила, що до сільської ради, де вона працює секретарем зайшов потерпілий, обличчя якого було в крові, та повідомив що його побив ОСОБА_1
Такі ж показання дала в суді і свідок ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що був очевидцем сутички між потерпілим та підсудним.
Згідно акту судово-медичного огляду в потерпілого було виявлено легкі тілесні ушкодження.
Покликання в апеляції на неповноту судового слідства та неправильність висновку суду про наявність в його діях складу злочину є необгрунтованим і спростований вказаними доказами.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову належно не врахував обставин вчинення злочину , його наслідків, а також ступені моральних страждань потерпілого і призначив надто велику суму відшкодування моральних збитків. При цьому, скаржником не було представлено відповідних доказів та судом не досліджувалася достовірність значного погіршення здоровя потерпілого, змін в його життєвих стосунках, розладів психіки та інших негативних наслідків, на які вказав потерпілий в скарзі. Поза увагою суду залишилися і дані, які вказують на матеріальне становище підсудного.
В зв'язку з цим, колегія суддів врахувала обставини справи і прийшла до висновку про те, що сума моральних страждань потерпілого підлягає до зменшення.
Крім цього, суд безпідставно стягнув в порядку вирішення цивільного позову витрати на послуги адвоката.
Як видно із матеріалів справи, при розгляді справи в суді першої інстанції в якості представника потерпілого взяв участь адвокат ОСОБА_3
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється виключно на підставі угоди.
Однак, всупереч вимогам цього Закону, вказаний адвокат договору на надання правової допомоги з потерпілим, а також про порядок оплати його послуг не укладав, тобто фактично діяв як приватна особа, що виключає оплату його послуг в порядку ст. 93 КПК України.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував зазначених обставин і безпідставно постановив стягнути витрати на оплату праці адвоката.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію Засудженого задовольнити частково.
Вирок Тисменицького районного суду від 24 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову змінити.
Зменшити суму відшкодування засудженим моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4 до 500 грн.
В стягненні із засудженого витрат на оплату праці адвоката відмовити.
В решті цей вирок залишити без змін.