Судове рішення #33874303

Справа № 730/1107/13-ц Провадження № 22-ц/795/2453/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Тіслюк І.І. Доповідач - Скрипка А. А.


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


29 листопада 2013 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.

суддів:Онищенко О.І., Шевченка В.М.

при секретарі:Руденко О.М.

за участю:представника позивача - адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника відповідача - адвоката ОСОБА_7


розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, приватного підприємства „Землемір", - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагенства у Борзнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, про стягнення моральної шкоди,


в с т а н о в и в:


В серпні 2013 року ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_9, Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, приватного підприємства „Землемір", - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Дерземагенства у Борзнянському районі Чернігівської області, в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність ОСОБА_9 земельних ділянок; визнати недійсними державні акти ЯИ № 409083 та ЯИ № 409084 на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_9 на підставі оскаржуваного рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21. 07. 2009 року; стягнути з відповідача ОСОБА_9 спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Вимоги позову ОСОБА_8 обгрунтовував тим, що йому на праві власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1, яке успадковане від матері ОСОБА_10. Позивач також має у користуванні земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку. ОСОБА_8 зазначає, що його суміжним землекористувачем є відповідач ОСОБА_9, який зі своєю дружиною ОСОБА_11 протягом тривалого часу чинять позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Позивач стверджує, що відповідач не погоджується відновити межу земельних ділянок, яка виражена на місцевості парканом у формі дуги із металевої сітки, що позбавляє позивача можливості виготовити технічну документацію на свою земельну ділянку та приватизувати її. Межа між земельними ділянками, як вказує позивач, існувала у формі дуги протягом більше 20 років. ОСОБА_8 зазначає, що про наявність державних актів, якими підтверджується право власності відповідача на належні йому земельні ділянки, які межують із земельною ділянкою позивача, позивач дізнався у березні 2013 року, коли отримав матеріали позовної заяви ОСОБА_9 до нього про усунення перешкод у здійсненні права власності. Видача ОСОБА_9 державних актів про право власності на земельні ділянки відбулась на підставі рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради, з урахуванням виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, яке проводило землевпорядне підприємство - ПП „Землемір" у м. Борзна, проте, як стверджує позивач, без погодження з ним зовнішніх меж земельної ділянки, що повинно передувати видачі державного акту на право власності на земельну ділянку. Позивач припускає, що підписи його, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в акті погодження меж земельної ділянки є підробленими, тому за даних обставин ОСОБА_9 незаконно приватизував частину земельної ділянки, яка мала б належати позивачу.

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2013 року в задоволенні вимог позову ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, приватного підприємства „Землемір", - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагенства у Борзнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, про стягнення моральної шкоди, - відмовлено. Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції відмовив в задоволенні вимог позову з двох підстав: у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявлених позовних вимог по суті та у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, і за наявності заяви відповідача про застосування позовної давності до винесення судом рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції від 10 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи. Апелянт вважає, що відповідно до норм цивільного процесуального законодавства, а саме статей 57, 58, 60 ЦПК України ним були надані незаперечні докази, які свідчать про те, що оскаржувані державні акти на право власності на земельні ділянки були отримані відповідачем незаконно. Вказаними доказами ОСОБА_8 вважає ті обставини, що виготовлення відповідачем технічної документації із землеустрою, зокрема, акту щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відбулось без погодження з ним та з сусідами ОСОБА_12, ОСОБА_13 зовнішніх меж земельної ділянки. Апелянт вказує, що акт встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі він не підписував, що є порушенням. Крім того, апелянт зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції відповідач та його представник зазначали про відсутність у них технічної документації із землеустрою з оригіналом відповідного акту погодження меж земельної ділянки, що на думку апелянта унеможливило призначення судово - почеркознавчої експертизи щодо ідентичності підпису позивача, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності звернення до суду з даним позовом. Оскільки, як стверджує ОСОБА_8, про наявність оспорюваних ним державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_9, які межують з його земельною ділянкою, позивач дізнався у березні 2013 року, коли отримав матеріали позовної заяви ОСОБА_9 до нього про усунення перешкод у здійсненні права власності. За даних обставин апелянт вважає безпідставним висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки в даному випадку строк позовної давності позивачем пропущено не було, і відповідно, відсутні підстави для його поновлення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_8, ОСОБА_9, представники Борзнянської міської ради Борзнянського району Чернігівської області, приватного підприємства „Землемір", відділу Держземагенства у Борзнянському районі Чернігівської області, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 140 - 145), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши:матеріали справи, інвентаризаційні справи комунального підприємства ''Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації'' : № 1273 на житловий будинок АДРЕСА_1 - власник ОСОБА_8, № 1274 на житловий будинок АДРЕСА_2 - власник ОСОБА_9; матеріали дослідчої перевірки № 552 Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області за заявою ОСОБА_8 по факту підроблення підписів під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_9; висновок спеціаліста від 25.09.2012 року №8 щодо проведення почеркознавчого дослідження підрозділом з техніко - криміналістичного забезпечення роботи Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів ч.1 п.4 статті 309 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок та посилання суду на пропуск позивачем строку позовної давності, як на підставу для відмови в задоволенні вимог позову. В іншій частині рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2013 року підлягає залишенню без змін.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач ОСОБА_8 на праві приватної власності має домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, яке дісталось йому у спадок за законом від його покійної матері ОСОБА_10 Позивач має у користуванні земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою (а.с. 9-17).

Як вбачається з вимог заявленого позову (а.с.2-6), позивач вважає, що його сусід ОСОБА_9 без достатніх законних підстав приватизував свої земельні ділянки по АДРЕСА_2. Зокрема, позивач стверджує, що відповідач не узгодив з ним межу, фактично відібравши у позивача частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 Позивач вказує, що він не підписував акту встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_2, також вважає, що даний акт не підписували і інші суміжні сусіди, а їх підписи в акті є підробленими. На підставі вищезазначених обставин позивач просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність ОСОБА_9 земельних ділянок; визнати недійсними державні акти ЯИ № 409083 та ЯИ № 409084 на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_9 на підставі оскаржуваного рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року; стягнути з відповідача ОСОБА_9 спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції зазначив, що обставини, на які посилається ОСОБА_8 в обґрунтування позовних вимог, зокрема, на те, що є підробленим його підпис в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_9 в натурі, а також те, що відповідач фактично захопив частину земельної ділянки позивача, крім тверджень самого позивача, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами по справі. За даних обставин суд першої інстанції відмовив в задоволенні вимог позову по суті у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявлених позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні і другу підставу для відмови у задоволенні вимог позову - у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, за наявності заяви відповідача про застосування позовної давності до винесення судом рішення.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції відносно відмови в задоволенні вимог заявленого позову по суті, оскільки такі вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи. Відповідно до приписів ч.1, ч.4 статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог заявленого позову не узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Твердження позивача відносно того, що є підробленим його підпис в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_9 в натурі, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, не підтверджені жодним належним та допустимим доказом по справі.

Зокрема, як вбачається з відмовного матеріалу № 552 від 21.06.2012року Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області по факту підроблення підписів при приватизації земельної ділянки ОСОБА_9, постановою Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області від 24.06.2012року (а. с. 94) відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_8 по факту підробки підписів ОСОБА_11 при приватизації земельної ділянки, на підставі п.2 (за відсутністю в діянні складу злочину) статті 6 (обставини, що виключають провадження в кримінальній справі) КПК України.

На підставі відношення від 25.09.2012 року (вих.№7723 від 25.09.2012року) про призначення почеркознавчого дослідження, винесеного начальником СДІМ Борзнянського РВ УМВС, проведено почеркознавче дослідження (а. с. 182). Відповідно до висновку спеціаліста від 25.09. 2012року № 8 підрозділу з техніко - криміналістичного забезпечення роботи Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області, експерта ОСОБА_14, яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої експертизи (а.с.182-192): 1.''Вирішити питання, ким виконано підпис у графі: ''Суміжні землекористувачі (землевласники) 1'' в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_9, ОСОБА_8 чи іншою особою, не видалось можливим ''. 2.''Вирішити питання, ким виконано підпис у графі ''Суміжні землекористувачі (землевласники) 1'' в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_9, ОСОБА_6 чи іншою особою, не видалось можливим''. 3. ''Вирішити питання, ким виконано підпис у графі '' Суміжні землекористувачі (землевласники) 1'' в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_9, ОСОБА_13 чи іншою особою, не видалось можливим''. 4. ''Вирішити питання, ким виконано підпис у графі '' Суміжні землекористувачі (землевласники) 1'' в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_9, ОСОБА_12 чи іншою особою, не видалось можливим''.

19.10. 2012року до НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області з Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області надійшло відношення про призначення почеркознавчого дослідження від 18.10.2012 року № 8330 за матеріалами дослідчої перевірки за фактом підроблення технічної документації, що посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_9. Відповідно до заяви про відмову надання висновку спеціаліста від 21.11.2012року № 404 науково-дослідного експертно - криміналістичного центру (а.с.181), вивченням поставлених питань було встановлено, що без надання додаткового порівнювального матеріалу провести дослідження не є можливим, у зв'язку з чим 20.10. 2012року на адресу замовника почеркознавчого дослідження було направлено клопотання спеціаліста - почеркознавця. Вказане клопотання задоволено не було, а без надання цих матеріалів прийти до висновку щодо тотожності неможливо, тому матеріали були повернуті без виконання відповідно до ч.4 статті 69 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги твердження позивача відносно того, що є підробленим його підпис в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_9 в натурі, та не задовольнив вимоги заявленого позову, не можуть бути підставою для задоволення вимог заявленого позову. Оскільки вказані твердження позивача, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, не підтверджені жодним належним та допустимим доказом по справі.

Доводи апелянта відносно того, що суд першої інстанції не надав критичної оцінки показанням свідка ОСОБА_13 щодо підпису в акті погодження меж земельної ділянки, також не можуть бути підставою для задоволення вимог позову, оскільки показання свідка є одним із видів доказів; відповідно до ч.2, ч.3 статті 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Крім того, ідентичність підпису особи в документі не може бути встановлена судом на підставі показань свідка, без проведення відповідних експертних досліджень.


Як вбачається з вимог заявленого позову (а.с.2-6), ОСОБА_8 в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є підробленим його підпис в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_9 в натурі, а також на те, що відповідач фактично захопив частину земельної ділянки позивача під час встановлення і погодження меж землекористування, і в подальшому під час приватизації земельної ділянки по вул. Чернігівська ( П. Комуни), 49 у м. Борзні.

Відповідно до приписів ч.4 статті 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. В судовому засідання апеляційного суду представник позивача на запитання суду пояснила, що вимоги заявленого позову повністю підтверджуються матеріалами справи, тому немає необхідності в проведенні по справі відповідних експертиз: - з приводу підробки підпису позивача в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_9, а також - з приводу наявності чи відсутності захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивача та порушення відповідачем суміжної межі між земельними ділянками ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог позову з тих мотивів, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог, оскільки вони не доведені позивачем в ході судового розгляду даної справи.


Відповідно до роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12. 2009 року ''Про судове рішення у цивільній справі'' , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.


Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на пропуск позивачем строку позовної давності, як на ще одну підставу для відмови в задоволенні вимог позову, оскільки вказаний строк не є пропущеним.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач, перебуваючи на території свого домоволодіння по АДРЕСА_1 в червні 2009 року, не міг не побачити, що на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 представниками землевпорядної організації проводились обміри земельної ділянки, які, як це встановлено зі слів допитаних в суді свідків, привертали до себе увагу використанням спеціальних приладів. При цьому суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач з даним позовом звернувся до суду 12.08.2013року, він пропустив строк позовної давності.

Апеляційний суд вважає, що у вказаній частині апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2013 року необхідно змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок та посилання суду на пропуск позивачем строку позовної давності, як на підставу для відмови в задоволенні вимог позову. Оскільки показання свідків для підтвердження пропуску позивачем строку позовної давності в частині привертання до себе уваги працівниками землевпорядної організації у червні 2009 року в розумінні положень статті 60 ЦПК України не є належним доказом для підтвердження вказаної обставини. Крім того, матеріали справи не спростовують тверджень ОСОБА_8 відносно того, що про наявність оспорюваних ним державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_9, які межують з його земельною ділянкою, він дізнався у березні 2013 року, коли отримав матеріали позовної заяви ОСОБА_9 до нього про усунення перешкод у здійсненні права власності.


Керуючись статтею 256 Цивільного кодексу України, статтями : 303, 304, 307; ч.1 п.4 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,


В И Р І Ш И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.


Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2013 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок та посилання суду на пропуск позивачем строку позовної давності, як на підставу для відмови в задоволенні вимог позову.


В іншій частині рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.


Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.



Головуючий:Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація