УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 р. Справа № 5141/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,

апелянта ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1.на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 05.03.2013 року у справі № 713/922/12 за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської сільської ради про стягнення розрахункових сум при звільненні,

в с т а н о в и в:

10.06.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Хустського районного суду Закарпатської області з позовом до Стеблівської сільської ради Хустського району про стягнення розрахункових сум при звільненні з роботи та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Посилалась на те, що 09.11.2010 року її повноваження як Стеблівського сільського голови припинені у зв'язку із закінченням строку, однак виплата розрахункових сум у день звільнення проведена не була. Зазначала, що неодноразово зверталась до відповідача про виконання вимог трудового законодавства, одна лише частина належних їй коштів була виплачена після її звернення до прокуратури та територіальної інспекції праці.

Справа розглядалась Хустським районним судом Закарпатської області з 15.06.2011 року до 05.03.2013 року.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 05.03.2013 року на підставі клопотання Стеблівської сільської ради адміністративний позов залишений без розгляду у зв"язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Ухвала мотивована тим, що позивачу було відомо про існування заборгованості з виплати належних їй сум ще при звільненні з роботи, але вона не зверталась до суду.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважає, що підстав для залишення позовної заяви без розгляду немає і просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом не враховано, що початок строку звернення до суду відраховується від дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Крім того, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлюється спеціальний тримісячний строк, а не шість місяців, як вказав в ухвалі суд.

В судовому засіданні апелянт підтримала свою апеляційну скаргу з підстав, у ній зазначених, просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Представники відповідача заперечили проти задоволення скарги, просять судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта та представників відповідача, дослідивши докази у справі, обговоривши апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви та письмових доказів, доданих до неї, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду за вирішенням трудового спору 10.06.2011 року. Предметом спору є стягнення з відповідача коштів, які належні їй при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Звільнення позивача відбулося 09.11.2010 року. Про розмір належних позивачу у зв'язку із звільненням коштів Стеблівська сільська рада у день звільнення працівника не повідомляла. Вперше розрахункові кошти від відповідача ОСОБА_1 отримала на свій картковий рахунок 22.02.2011 року, потім - 29.03.2011 року та востаннє - 30.03.2011 року, тобто трьома виплатами.

З пояснень сторін в апеляційній інстанції судом встановлено, що між сторонами існує спір про розмір сум, належних позивачу при звільненні.

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, відраховується з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Для захисту прав та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Частиною 1 статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що про порушення свого права на отримання коштів при звільненні, позивач дізналась у день, коли була проведена остання виплата їй відповідачем коштів - 30.03.2011 року, і з цього дня слід обчислювати строк, протягом якого позивач мала право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Такого ж висновку дійшов і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.02.2012 року №4-рп/2012, де зазначив, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Крім того, колегія суддів Львівського адміністративного апеляційного суду наголошує суду першої інстанції на дотриманні строків розгляду справи, так як цей трудовий спір розглядався Хустським районним судом Закарпатської області майже два роки, після чого був залишений без розгляду, хоч повинен був бути розглянутий відповідно до ст. 122 КАС України протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 05.03.2013 року у справі № 713/922/12 за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської сільської ради про стягнення розрахункових сум при звільненні - скасувати, а справу направити до Хустського районного суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді І.М. Обрізко

Я.С. Попко