ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2013 р. об 11:20 Справа №801/10140/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Ліханова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Укртрансінспекції в АР Крим
про визнання протиправною та скасування постанови,
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Укртрансінспекції в АР Крим про визнання протиправною і скасування постанови Управління Укртрансінспекції в АР Крим №014149 від 30.09.2013 року про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій на суму 1700,00 грн.
Позов мотивовано протиправністю винесення оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу оскільки позивачем не було порушено законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». У позивача наявні квитки, що підтверджують факт укладення договору перевезення пасажирів та засвідчують оплату транспортних послуг.
Ухвалами суду від 31.10.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що наявні у позивача квітки не оформлені у відповідністю з вимогами транспортного законодавства. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов (а.с. 44-48).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач у справі є фізичною особою-підприємцем з 30.05.2001 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, взятий на облік платника податків у ДПІ у м. Ялті (а.с. 8, 43). Має водійське посвідчення серії НОМЕР_4 з 14.10.1960 року та є власником автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 9, зв.бік а.с. 9).
29.04.2011 року Міністерство транспорту та зв'язку України видало позивачу ліцензію серії НОМЕР_3 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, з дозволом на внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с. 10).
08.08.2013 року співробітниками Укртрансінспекції в АР Крим була проведена рейдова перевірка транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_2 водія ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.08.2013 року (далі - Акт) (а.с. 7).
За висновками Акту встановлено порушення позивачем ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні необхідні документи: договір із замовником транспортних послуг; документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
На підставі вказаного Акту відповідачем винесено оскаржувану постанову №014149 від 30.09.2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн. (а.с. 6).
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Перевіряючи правомірність винесеної постанови, суд встановив наступне.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 04.05.2001 року №2344 (далі - Закон №2344) встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 6 Закону №2344 на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Згідно з пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 1 Закону №2344 автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 3 Закону №2344 встановлено, що цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Судом встановлено, що відповідачем, на підставі ст. 60 Закону №2344, застосований адміністративно-господарський штраф до автомобільного перевізника - ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з наданням послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Відповідно до п. 51 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176 (далі - Правила №176) нерегулярні перевезення здійснюються на замовлення юридичної або фізичної особи як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом.
Пунктом 52 Правил №176 передбачено, що до нерегулярних перевезень відносяться туристично-екскурсійні.
Відповідно до ст. 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
У пункті 55 Правил №176 зазначено, що замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.
Суб'єкт господарювання, який надає туристичні та екскурсійні послуги і здійснює перевезення власним чи орендованим транспортним засобом, укладає договір перевезення з кожною особою.
Відповідно до п. 56 Правил №176 типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень затверджує Мінінфраструктури.
Наказом Мінінфраструктури України від 20.06.2012 року №331 затверджена Типова форма договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км.
У цьому Наказі зроблено зауваження, що типовою формою договору в обов'язковому порядку керуються автомобільні перевізники, крім суб'єктів господарювання, які надають туристичні та експлуатаційні послуги власним чи орендованим транспортним засобом.
Відтак, позивач не мав керуватися типовою формою договору, оскільки ним надавалися туристичні послуги власним транспортним засобом. У відповідності з п. 55 Правил №176 позивач повинен був укласти договір перевезення з кожною особою.
Позивачем на підтвердження наявності договору та документу, що засвідчує оплату транспортних послуг були надані копії квитків (а.с. 19).
Суд вважає, що надані квиткі не можуть бути доказом належним чином укладеного договору перевезення з наступних причин.
Згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 1 Закону №2344 визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
У пункті 56 Правил №176 також визначено, що договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу.
Відтак, нормами Закону №2344 та Правил №176 визначено, що договір перевезення, який позивач повинен був укласти з кожною особою, повинен містити, зокрема, відомості про маршрут та державний реєстраційний номер транспортного засобу. Надані позивачем квитки не містять всієї необхідної інформації, тому не можуть бути розцінені судом в якості належних доказів укладання договорів перевезення.
Враховуючи викладене суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №014149 від 30.09.2013 року, є такою, що прийнята Управлінням Укртрансінспекції в межах повноважень та у відповідності з нормами чинного законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні 28.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови, постанову у повному обсязі складено 03.12.2013 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.