АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці 3 грудня 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Станковська Г. А.

суддів Петлюка В.І.

Колотило О.О.

при секретарі Воєводчук Т.М.

Учасники судового провадження:

прокурор Єжелева П.П.

обвинувачений ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/724/92/13 р. щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 08.07.2013 року вироком Теплицького районного суду Вінницької області за ст. 186 ч.1КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На вирок суду І інстанції подано апеляційну скаргу старшим прокурором прокуратури Хотинського району Чернівецької області Тартусом Д.В..

Згідно, вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2013 року ОСОБА_2, обвинувачено:

- за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та призначено покарання у вигляді 2-х років 6-ти місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання повністю приєднано не відбуте покарання за вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 08.07.2013 року та остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 2-х років 6-ти місяців 25-ти днів обмеження волі.

Прокурор в своїй апеляції вважає вирок таким, що не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню із-за неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та м'якості призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Провадження №11-кп/794/186/13 Головуючий в І інстанції: Мартинюк А.О.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України Суддя - доповідач: Станковська Г.А.

Посилається, на те, що суд враховуючи пом'якшуючі обставини при призначенні покарання, визнав їх такими, що дали підстави для застосування ст. 69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі.

В зв'язку з чим, просить вирок суду І інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, оскільки призначене судом покарання ОСОБА_2 не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, за своїм видом і розміром є явно несправедливим через м'якість покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, міркування апелянта, який просив скасувати вирок та ухвалити новий вирок, думку обвинуваченого, який просив вирок суду І інстанції залишити без змін, а апеляцію сторони обвинувачення без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та з'ясувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Судом І інстанції встановлено, що ОСОБА_2 11 лютого 2013 року біля 23 години в с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області з метою таємного викрадення чужого майна пришов до складського приміщення належного ОСОБА_4, яке розташоване на території колишньої транспортної бригади АДРЕСА_2 де діючи умисно із корисних мотивів, шляхом відкриття дверей в складському приміщенні проник всередину, звідки таємно викрав два титанових диски до автомобілів та газовий балон ємкістю 5 літрів, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи від 06 березня 2013 року складає 800 грн., заподіявши потерпілому збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд скориставшись правом (ст. 349 ч.3 КПК України), проти якого не заперечували учасники провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обстави, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Колегією суддів при перевірці вироку суду І інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України і висновок про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину відповідає сукупності зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дано остаточну юридичну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи і яка ніким не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом І інстанції кримінального закону, а саме ст. 69 КК України, невідповідністю призначеного покарання, ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого внаслідок м'якості, не відповідають фактичним обставинам матеріалів кримінального провадження та не спростовують висновки суду щодо призначеного ОСОБА_2 покарання.

Оскільки міра покарання обрана ОСОБА_2 згідно загальних принципів призначення покарання, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 12.06.2009 року про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - «Призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів».

Районний суд, пом'якшуючи покарання ОСОБА_2, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Так, судом І інстанції враховано, а апеляційним судом перевірено те, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв в розкритті злочину, відшкодував збитки потерпілому, а також відсутність претензій потерпілого, молодий вік обвинуваченого, а саме 23 роки, вчинив правопорушення внаслідок збігу важких матеріально-побутових та сімейних обставин, оскільки потрібні були гроші на ліки батьку, його посередню характеристику за місцем проживання.

Відповідно до ст. 69 ч.1 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд І інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 69 КК України, а прийняте рішення належним чином мотивував. При цьому районний суд обґрунтовано визнав ряд обставин такими, що пом'якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з врахуванням даних про особу винного, що і дало підстави для призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини 3 статті 185 КК України.

Отже, покарання обвинуваченому призначено судом відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та поставлення нового вироку із призначенням більш суворого покарання, як про це апелює сторона обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Хотинського району Чернівецької області Тартуса Д.В. - залишити без задоволення.

Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України - без змін.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: Г.А. Станковська

Судді: В.І. Петлюк

О.О. Колотило