Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/488/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д.< Суддя-доповідач По батькові >.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2013 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його представника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровоград від 04 листопада 2013 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою,
неодруженого, працюючого оперуповноваженим ДСБЕЗ
при УМВС України в Кіровоградській області,
проживаючого в АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АГ2 № 242556, складеного 30 вересня 2013 року старшим інспектором ДПС СЗОП при МВС України Макисменко Ю.А., ОСОБА_3 поставлено за провину те, що він 30 вересня 2013 року, близько 08. 00 год., в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керував автомобілем БМВ - 520, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Шосейній, 3, що в м. Кіровограді в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря - нарколога обласного наркологічного диспансеру від 30 вересня 2013 року № 1369.
Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 листопада 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, 6 місяців.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду як незаконну, вказуючи на відсутність в його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення, грубе порушення працівниками ДАІ вимог положень ст. 266 КУпАП та інструкції про виявлення у водії ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, яке виразилось у тому, що на місці зупинки, не заважаючи на його вимоги, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу йому не пропонували, що за результатами повторного медичного огляду, ознак алкогольного сп'яніння у нього не виявлено.
Також зазначає, що крім висновку лікаря - нарколога, факт того, що він під час керування автомобілем не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не знайшли своєї об'єктивної оцінки під час розгляду справи в суді першої інстанції, що призвело, на його думку, до неправильного та необґрунтованого рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу підтримали повністю, просили суд її задовольнити і крім обставин, викладених в ній,ОСОБА_3 доповнив, що зранку, 30 вересня 2013 року поспішав на роботу, на оперативну нараду, працівники міліції зупинивши його автомобіль, спочатку звинуватили його у наїзді на пішохода із - за пошкодженого скла автомобіля, на місці почали складати протокол про адміністративне правопорушення, заповнили його анкетні дані, а потім безпідставно звинуватили його у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, пройти перевірку на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного засобу алкотестеру не пропонували.
Крім того, зазначив, що він будучи впевнений у своїй тверезості, повідомив керівництво, а потім пройшов медичний огляд в наркологічному диспансері, після отримання висновку працівники ДАІ дооформили протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, він з цим не погодився і в присутності начальника та колег по роботі повторно пройшов медичний огляд в наркологічному диспансері, згідно з яким він у стані алкогольного сп'яніння не знаходився, про що зазначено у висновку лікаря - нарколога.
Допитаний в якості свідка лікар обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_9 пояснила суду, про те, що за результатами проведених специфічних проб у ОСОБА_3 спостерігались залишки « похмілля «, які згідно класифікації діагностуються як алкогольне сп'яніння, про те після стресу або емоційного потрясінні, такі ознаки можуть і не проявлятись.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що під час огляду у ОСОБА_3 був слабкий запах « перегару «, про те, проби, в тому числі показники технічного приладу « Драгер « не дали позитивних результатів, таким чином ОСОБА_3 на момент його освідування був тверезий, про що вона об'єктивно зазначила у висновку.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, показання свідків, зваживши доводи апеляційної скарги, а також дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає часткову задоволенню, а постанова судді районного суду скасуванню з направленням матеріалів справи в органи ДАІ на доопрацювання за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно ч.2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції або в разі незгоди з його результатами працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Наведені положення Закону більш детально відображено в Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, зокрема пунктами 1.6, 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6 передбачено, що у разі наявності ознак сп'яніння, передбачених цією Інструкцією, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, які перед проведенням огляду уповноважена на проведення огляду особа надає на вимогу особи, яка підлягає огляду і такий огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, до того ж не можуть бути залучені як свідки працівники міліції, або особи щодо неупередженості яких є сумніви.
Аналіз викладених вище норм про порядок оформлення працівниками ДАІ матеріалів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП свідчить про те, що в даному випадку інспектор ДАІ Максименко Ю.А. повинен був на місці зупинки транспортного засобу запропонувати ОСОБА_3 використати спеціальний технічний засіб для визначення стану алкогольного сп'яніння і провести це у присутності двох свідків, проте відеоматеріали, які містяться в справі свідчать про те, що ОСОБА_3 не пропонувалося на місці його затримання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно вимог ст. 266 ч.5 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При таких обставинах справи, а також наявності двох висновків лікарів наркологів обласного наркологічного диспансеру, які по своїй суті та змісту являються суперечливими, суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту у дослідженні всіх обставин справи, дійшов до передчасного та необгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, зацікавленості допитаних в судовому засіданні свідків - працівників органів внутрішніх справ, попереджених про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, а тому постанова судді Кіровського районного суду м. Кіровограда залишитись в силі не може і підлягає скасуванню.
В даній ситуації, апеляційний суд вважає, що при оформленні адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП, працівниками ДАІ допущено порушення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, а також не підтверджено переконливими доказами його вини у вчиненні вказаного правопорушення, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу правопорушення, оскільки відсутня його об'єктивна сторона.
Для об'єктивності та повноти, до матеріалів справи слід долучити дані про наявність або відсутність закріпленого за працівниками ДПС СЗОП при МВС України, які несли службу 30 вересня 2013 року в м. Кіровограді, спеціальних технічних пристроїв для визначення стану алкогольного сп'яніння, його технічних характеристик, повірки та допуску до його застосування інспектором ДАІ Максименко Ю.А., а також відповідні рапорти з приводу затримання працівника правоохоронного органу - ОСОБА_3з ознаками алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровоград від 04 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, 6 місяців - скасувати.
Справу направити начальнику ДПС СЗОП при МВС України в Кіровоградській області на доопрацювання.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов