Справа №295/15498/13-ц

Категорія 22

2/295/3730/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 року м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА В СКЛАДІ:

Головуючої - судді Комісарчук О.В.

Секретаря Никончук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 43310,68 грн. Мотивуючи позовні вимоги зазначив, що 01.01.2013 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1306. Згідно умов даного договору відповідач повинен був щомісячно сплачувати орендну плату. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору утворилась заборгованість по орендній платі за період з січня по квітень 2013 року в сумі 23000,00 грн., заборгованість по сплаті орендної плати, пені та штрафу за травень 2013 року в сумі 8104,08 грн., заборгованість по сплаті орендної плати, пені та штрафу за червень 2013 року в сумі 7048, 45 грн., заборгованість по орендній платі за липень 2013 року в сумі 3388,35 грн. Суму боргу обгрунтував наданим до позову розрахунком. Також просив стягнути з відповідача на свою користь 2163,61 грн. понесених судових витрат та 49,30 грн. поштових витрат.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в ньому, просив позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що заборгованість перед позивачем в нього відсутня, оскільки орендна плата вносилась своєчасно. Позивач постійно безпідставно підвищував орендну плату, застосовував штрафні санкції, внаслідок чого відповідач достроково розірвав договір оренди та звільнив орендоване приміщення. Вказав, що кошти в рахунок сплати орендної плати передав особисто представнику позивача в руки без отримання відповідних підтверджуючих документів.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1306 (далі за текстом - Договір оренди). Предметом оренди є робоче місце без устаткування та обладнання для проведення робіт по ремонту автомобілів в приміщенні № 6, яке знаходиться на технічній території за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умови про розмір орендної плати та проведення розрахунків передбачені розділом 4 вказаного Договору, відповідно до п. 4.1. якого орендна плата за «робоче місце» встановлюється в розмірі: 3000,00 грн. на місяць; за місце на території відкритої стоянки - у розмірі 20,00 за одну одиницю - вантажні автомобілі, 10,00 за одну одиницю - мікроавтобуси, та 6,00 грн. за одну одиницю -легкові автомобілі, які поставлені на стоянку, та вираховується як сума кількості машин помножена на кількість днів стоянки згідно з книгою в'їзду-виїзду машин. Сумарна орендна плата складається з сум плати за оренду робочого місця, оплати за стоянку автомобілів, платежів за зручності, які використовуються Орендарем, у відповідності до п. 8.3 цього Договору, та експлуатаційних витрат.

Пунктом 8.3 Договору оренди передбачено, що Орендодавець зобов'язується забезпечити Орендаря всіма зручностями, які є на об'єкті, плата за які є окремою і сплачується одночасно з платою за користування майном згідно п. 4 Договору.

Позивачем щомісячно надавались відповідачу квитанції з розрахунком орендної плати, що підлягає сплаті за відповідний місяць, який включає в себе щомісячно суму орендної плати та суму оплати за стоянку автомобілів, платежів за зручності, які використовуються Орендарем, та експлуатаційних витрат і становить за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року 26252,22 грн. (а.с. 32).

На підтвердження оплати за надані послуги згідно Договору оренди відповідачем надано квитанції від 11.02.2013 року на суму 2000,00 грн., від 10.04.2013 року на суму 3000, 00 грн., а також представником позивача надано прибутковий касовий ордер від 30.05.2013 року на суму 2500,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду інших належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень здійснення щомісячної сплати за надані послуги, передбачені Договором оренди, як і не надано докази, що платежі за зручності та експлуатаційні витрати нараховані за послуги, які позивачем не надавались.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання умов Договору оренди, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

З урахуванням наданого розрахунку орендної плати за період з січня по червень 2013 року, відповідно до якого позивачем нарахована орендна плата в сумі 22863,87 грн. (а.с. 32), зведеного на підставі щомісячних рахунків, та квитанцій про оплату наданих послуг в сумі 7500,00 грн., суд стягує з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 15363,87 грн. Позивачем не доведено суму заборгованості по орендній платі за січень-квітень 2013 року, як зазначено в позові, в сумі 23000,00 грн., оскільки не зазначено, з чого вона складається, з якого розрахунку проведена та протирічить іншим матеріалам справи.

Вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за липень 2013 року в сумі 3388,35 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.6 Договір оренди вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору. Пунктом 3.7.визначено, що Орендар має право відмовитись від Договору оренди попередивши про це Орендодавця в термін не менше трьох місяців, при цьому сплачена наперед орендна плата не повертається.

Згідно п. 5.3 вказаного Договору дострокове розірвання договору неможливе без відшкодування Орендодавцю заподіяних збитків внаслідок дострокового розірвання договору Орендарем, у відповідності до чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами в судовому засіданні, відповідач повідомив Орендодавця про дострокове розірвання договору оренди та звільнив займане приміщення в червні 2013 року. Тому підстави для нарахування орендної плати за липень 2013 року були відсутні.

Враховуючи викладене, правовим наслідком дострокового розірвання вказаного договору могла б бути вимога позивача про відшкодування завданих збитків, яка ним не заявлена, а не стягнення орендної плата.

Позовна вимога про стягнення штрафних санкцій підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність Орендаря за несвоєчасно сплачену орендну плату чи внесення її не в повному обсязі передбачено п. 4.5 Договору оренди, відповідно до умов якого підлягає нарахуванню пеня в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, та штрафних санкцій в розмірі 100% від суми заборгованості.

Позивач в позові просить стягнути з відповідача неустойку (пеню та штраф), нараховані за травень-червень 2013 року в сумі 8113,54 грн. (відповідно пеня - 1074,55 грн., штраф 7038,99 грн.). Вказана сума підтверджена розрахунком (а.с.13), який зроблений відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті орендної плати, вимоги про стягнення неустойки є обґрунтованими, але суд вважає за можливе зменшити її розмір.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, який на даний час не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, суд вважає за можливе на підставі ст. 551 ЦК України зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), які підлягають стягненню з відповідача до 4000,00 грн.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до частини задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 193,64 грн. судового збору. Вимоги про стягнення 2163,61 грн. задоволенню не підлягають за безпідставністю.

Вимога про стягнення 49,30 грн. поштових витрат задоволенню не підлягає, оскільки останні відповідно до ст. 79 ЦПК України не належать до судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди № 1306 від 01.01.2013 року за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року в сумі 19363,87 грн., з яких 15363,87 грн. - борг по орендній платі, 4000,00 грн. - неустойка за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також 193,64 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя