8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2013 року Справа № 812/8364/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Олейнік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000211701, -
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000211701.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ НВП «Промтехсинтез» (код за ЄДРПОУ 32964496), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 по 31.12.2011. За результатами перевірки складено акт №58/17-202/33270581 від 09.09.2013.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000211701, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87868,00 грн.
Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.
Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 20.09.2013 №0000211701.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просили відмовити у задоволенні позову повністю, наполягали на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому, прийняте податкове повідомлення - рішення є законним.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податку на додану вартість.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код за ЄДРПОУ 33270581) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ НВП «Промтехсинтез» (код за ЄДРПОУ 32964496), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 по 31.12.2011. На підставі вказаної перевірки складено акт №58/17-202/33270581 від 09.09.2013 (Т.1 арк. справи 19-31).
Висновками акту перевірки встановлено порушення:
1) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит у грудні 2011 року на 87868,00 грн.
2) п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у грудні 2011 року на 87868,00 грн.
3) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, завищено суму бюджетного відшкодування
На підставі акту перевірки відповідачем 20 вересня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення: №0000211701, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87868,00 грн. (Т.1 арк. справи 18).
Згідно пункту 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 196 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно абз. 1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).
Як встановлено у судовому засіданні, позивачем було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та грудень 2011 року (Т.1 арк. справи 126-161, Т.3 арк. справи 10-46).
Судом встановлено, що позивачем були здійснені господарські операції з ТОВ НВП «Промтехсинтез» у листопаді та грудні 2011 року та сформовано за відповідний період податковий кредит.
Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ НВП «Промтехсинтез» у листопаді та грудні 2011 року.
1. Так, 02.11.2011 між ТОВ НВП «Промтехсинтез» (Постачальник) та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Покупець) укладено договір постачання №26сн/36-0211 (Т.1 арк. справи 56-59).
Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити трубопровідну арматуру в кількості, асортименті та за ціною, зазначеною в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
2. 09.11.2011 між ТОВ НВП «Промтехсинтез» (Постачальник) та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Покупець) укладено договір постачання №26сн/36-0911-01 (Т.1 арк. справи 60-63).
Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити трубопровідну арматуру в кількості, асортименті та за ціною, зазначеною в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
3. 12.12.2011 між ТОВ НВП «Промтехсинтез» (Постачальник) та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Покупець) укладено договір постачання №26сн/36-1212 (Т.1 арк. справи 64-67).
Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити трубопровідну арматуру в кількості, асортименті та за ціною, зазначеною в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно Специфікацій до договорів поставки Покупець має намір оплатити та прийняти, а Постачальник готовий поставити, при умові виконання Покупцем умов договору поставки, клапани та задвижку фланцеву.
На виконання умов договорів ТОВ НВП «Промтехсинтез» ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» видано податкові накладні 15.12.2011 № 12 на суму 232008,48 грн., у тому числі податок на додану вартість 38668,08 грн., від 15.12.2011 року № 11 на суму 1146,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 191 грн., від 15.12.2011 № 9 на суму 294054,68 грн., у тому числі ПДВ 49009,11 (а.с. 41-43), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011 (т. 2 а.с. 168, 171, 233- на зворотному боці).
Здійснення господарсько-правових відносин за договорами підтверджується видатковими накладними, прибутковими ордерами (Т.1 арк. справи 44-49).
Факт оплати товарно-матеріальних цінностей, придбаних ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» у ТОВ НВП «Промтехсинтез» підтверджується платіжними дорученнями (Т. 1 а.с. 50-55).
Отримання та використання у господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договорами підтверджується паспортами на товар, накладними-вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення товару, актами приймання-передачі, актом списання, актом-звітом, , витягом із журналу реєстру довіреностей, сертифікати на товар (т.1 а.с. 206-247, Т. 2 а.с. 1-21).
Внаслідок чого, у судовому засіданні було встановлено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ НВП «Промтехсинтез», та як наслідок, підтверджено фактичне отримання позивачем товару (послуг) від вказаного контрагенту.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ НВП «Промтехсинтез» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.
Посилання відповідача на акт від 15.01.2013 № 145/227/32964496 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «Промтезсинтез» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Транс-Атлантіка» за грудень 2011 року, січень 2012 року, за результати якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ НВП «Промтехсинтез» - по ланцюгу постачальниками та покупцями, у тому числі з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» суд до уваги не приймає, оскільки порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагента позивача і не може впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
Суд не бере до уваги і доводи відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.
Таким чином, на думку суду відсутність товарно-транспортних накладних у ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» по поставці товарно-матеріальних цінностей, придбаних за вищевказаними договорами, не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість, включення витрат по придбанню товару до складу валових витрат підприємства та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Крім того, відповідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Тобто товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами, відповідно до яких платник податків має право на нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення був складений без врахування усіх фактичних обставин, без повного дослідження первинної бухгалтерської документації щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ НВП «Промтехсинтез», без надання їм правової оцінки, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу. Висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу.
Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, згідно яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.
Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення податкового кредиту за відповідний період у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робіт, послуг).
З урахуванням документів первинного бухгалтерського обліку та інших документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому, у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Промтехсинтез» у грудні 2011 року та визначення податкових зобов'язань.
Аналізуючи викладені обставини, досліджені докази під час розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000211701.
Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000211701 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 20.09.2013 №0000211701 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87 868,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 878,68 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 листопада 2013 року
Суддя Н.В. Кравцова