УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 820/8298/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 820/8298/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0001192210 від 08.05.2013 року та №0001182210 від 08.05.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі №820/8298/13-а вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001192210 від 08.05.2013 року та №0001182210 від 08.05.2013 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі №820/8298/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 1553/2210/32236010 від 18.04.2013 р., в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме:

-п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 121001,0 грн. в т.ч. за : січень 2011 року в сумі 11667,0 грн., лютий 2011 року в сумі 11667,0 грн.. березень 2011 року в сумі 11667,0 грн., квітень 2011 року в сумі 15833,0 грн., травень 2011 року в сумі 15833,0 грн., червень 2011 року в сумі 27161,0 грн.. липень 2011 року в сумі 27167,0 грн.

- п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1, п. 138.1 п.138.2 п. 138.8 ст.138 Податкового Кодексу України , в результаті чого підприємством завищено в сумі 605000,0 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 р. - в сумі 175000,0 грн., за 2 квартал 2011 р. - в сумі 294167,0 грн., за 3 квартал 2011 року - в сумі 135833,0 грн.

Фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1, п. 138.1 п.138.2 п. 138.8 ст.138 , п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України Податкового Кодексу України стали: акт перевірки контрагента позивача, господарські операції з якими мали безпосередній вплив на вказані порушення, а саме: акт № 688/22-317/37168019 від 07.08.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АТК "Днепр-Авто" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період серпень 2010 р. - лютий 2011 р.: акт №16815/23-07-37168019 від 21.12.2011 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "авто Транспортна Компанія "Днепр-Авто" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період : березень-серпень 2011 року.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що у період січень-липень 2011 року ТОВ "АТК "Днепр-Авто" відповідно до умов договору оренди спортивних тренажерів та спортивного інвентарю №0209-2 від 02 вересня 2010 року було надано ТОВ "Бастіон-Сервіс" у тимчасове платне користування спортивні тренажери та спортивний інвентар, відповідно до переліку, зазначеного у Додатку №1 до договору на підставі акту прийому-передачі від 03 вересня 2010 року.

Факт надання у користування спортивних тренажерів та спортивного інвентарю у період січень-липень 2011 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг): акт №31016 від 31.01.2011 року на загальну суму 42000,00 гривень, акт №28027 від 28.02.2011 року на загальну суму 42000,00 гривень, акт №31034 від 31.03.2011 року на загальну суму 42000,00 гривень, акт №29042 від 29.04.2011 року на загальну суму 55000,00 гривень, акт №5 від 27.05.2011 року на загальну суму 55000,00 гривень, акт №30063 від 30.06.2011 року на загальну суму 55000,00 гривень та акт №290710 від 29.07.2011 року на загальну суму 55000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "АТК "Днепр-Авто" були виписані податкові накладні: №31016 від 31.01.2011 року , №28027 від 28.02.2011 року , №29 від 31.03.2011 року , №16 від 29.04.2011 року , №5 від 27.05.2011 року , №52 від 30.06.2011 року та №47 від 29.07.2011 року . Зазначені суми віднесені до податкового кредиту та включені до складу валових витрат відповідного періоду.

За користування спортивними тренажерами та спортивним інвентарем позивачем була здійснена оплата на розрахунковий рахунок ТОВ "АТК "Днепр-Авто", що підтверджується платіжними дорученнями: №53 від 16.02.2011 року , №41 від 15.03.2011 року , №95 від 18.04.2011 року , №127 від 18.05.2011 року , №154 від 14.06.201 1 року , №180 від 11.07.2011 року та №212 від 22.08.2011 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що у період січень-липень 2011 року ТОВ "АТК "Днепр-Авто" відповідно до умов договору оренди меблів та побутової техніки №0209-1 від 02 вересня 2010 року було надано ТОВ "Бастіон-Сервіс" у тимчасове платне користування меблі та побутову техніку, відповідно до переліку, зазначеного у Додатку №1 до договору на підставі акту прийому-передачі від 02 вересня 2010 року.

Факт надання у користування меблів та побутової техніки у період січень-липень 2011 року підтверджується актами прийому-передачі робіт (наданих послуг): акт №31017 від 31.01.2011 року на загальну суму 28000,00 гривень, акт №28026 від 28.02.2011 року на загальну суму 28000,00 гривень, акт №31033 від 31.03.2011 року на загальну суму 28000,00 гривень, акт №29041 від 29.04.2011 року на загальну суму 40000,00 гривень, акт №6 від 27.05.2011 року на загальну суму 40000,00 гривень, акт №30062 від 30.06.2011 року на загальну суму 40000,00 гривень та акт №29079 від 29.07.2011 року на загальну суму 40 000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "АТК "Днепр-Авто" були виписані податкові накладні: №31017 від 31.01.2011року , №28026 від 28.02.2011 року , №28 від 31.03.2011 року , №15 від 29.04.2011 року , №6 від 27.05.2011 року , №51 від 30.06.2011 року та №46 від 29.07.2011 року . Зазначені суми віднесені до податкового кредиту та включені до складу валових витрат відповідного періоду.

За користування меблями та побутової технікою позивачем була здійснена оплата на розрахунковий рахунок ТОВ "АТК "Днепр-Авто", що підтверджується платіжними дорученнями: №52 від 16.02.2011 року , №40 від 15.03.2011 року , №94 від 18.04.2011 року , №126 від 18.05.2011 року , №153 від 14.06.2011 року, №179 від 11.07.2011 року та №211 від 22.08.2011 року.

У період червень-липень 2011 року ТОВ "АТК "Днепр-Авто" відповідно до умов договору оренди меблів №0106 від 01 червня 2011 року було надано ТОВ "Бастіон-Сервіс" у тимчасове платне користування меблі, відповідно до переліку, зазначеного у Додатку №1 до договору на підставі акту прийому-передачі від 01 червня 2011 року.

Факт надання у користування меблів у період червень-липень 2011 року підтверджується актами прийому-передачі робіт (наданих послуг): акт №30064 від 30.06.2011 року на загальну суму 68000,00 гривень та акт №290711 від 29.07.2011 року на загальну суму 68000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "АТК "Днепр-Авто" були виписані податкові накладні: №53 від 30.06.2011 року та №48 від 29.07.2011 року . Зазначені суми віднесені до податкового кредиту та включені до складу валових витрат відповідного періоду.

За користування меблями позивачем була здійснена оплата на розрахунковий рахунок ТОВ "АТК "Днепр-Авто", що підтверджується платіжними дорученнями: №181 від 11.07.2011 року та №213 від 22.08.2011 року .

Усі спортивні тренажери та спортивний інвентар, які були орендовані у ТОВ "АТК "Днепр-Авто" використовувались ТОВ "Бастіон-Сервіс" у власній господарській діяльності для обладнання спортивного залу для проведення навчання, практичних занять та проведення тренувань з метою підтримки належного фізичного стану охоронників.

Матеріалами справи підтверджено, що у подальшому на протязі 2011 року одним із основних замовників ТОВ "Бастіон-Сервіс" була Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". Так, відповідно до умов Договору №232/08 про надання послуг з охорони об"єктів від 16.10.2008 року та Додаткової угоди №11 від 31.12.2010 року ТОВ "Бастіон-Сервіс" було надано послуги з охорони об"єктів ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" шляхом виставлення 12,5 цілодобових постів охорони.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено у ст.ст.138, 139 ПК України.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно п.п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Угоди, укладені між позивачем та конрагентом є чинними та не визнаними в установленому порядку недійсними. Оренда позивачем меблів, спортивних тренажерів, спортивного інвентарю - безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності ТОВ "Бастіон-Сервіс", що направлена на отримання доходу.

Виконання угод між позивачем та його контрагентом підтверджується платіжними дорученнями, актами прийому-передачі робіт, податковими накладними які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права відображення валових витрат по операціях з ТОВ "АТК "Днепр-Авто". Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно із ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В даному випадку виконання угод між позивачем та його контрагентом, підтверджується платіжними дорученнями, актами прийому-передачі робіт, податковими накладними які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із приписів вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід зазначити, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Приєднані до матеріалів справи первинні документи свідчать про реальність виконання господарських операцій між ТОВ "Бастіон-Сервіс" та його контрагентом, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідачем не надано доказів того, що господарські операції не відповідають діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Під час укладання угод та у момент їх виконання, сторони були зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами даної адміністративної справи.

Отримані позивачем від контрагента податкові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Посилання відповідача на акти перевірки податкових органів , як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 820/8298/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.