ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2013 року місто Севастополь 12 год. 06 хв. Справа №827/2042/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - приватного підприємства «Ионас» - Херсонської Олени Борисівни, посвідчення НОМЕР_1, довіреність від 20 вересня 2013 року б/н;
представника відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі - Стецюри Валерії Валеріївни, посвідчення від 19 вересня 2013 року НОМЕР_2, довіреність від 19 вересня 2013 року № 4/7-23-4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Ионас» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2013 року приватне підприємство «Ионас» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови від 25 липня 2013 року № 405-758/ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 20 646 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, що призвело до протиправного притягнення позивача до відповідальності.
Представник позивача у ході судового розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. У задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Ионас» на підставі договору оренди від 29 липня 2010 року № 2/2010/Сев.КЕЧМ, укладеному з Севастопольською Квартирно-експлуатаційною частиною «Морська» (далі Севастопольська КЕЧ морська), є орендарем нерухомого військового майна, розташованого в Севастопольському гарнізоні за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальний проїзд, 10 (військове містечко № 78а, буд. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10).
Відповідно до пункту 1.1 договору оренди від 29 липня 2010 року орендодавець передає, а орендар приймає в стокове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею: 22,1 кв.м. в будівлі № 1 (кормокухня); 34,4 кв.м. в будівлі № 2 (лутовка); 102,2 кв.м. в будівлі № 3 (склад); 145,4 кв.м. в будівлі № 4 (свинарник); 7,1 кв.м. в будівлі № 7 (котельня); 41,9 кв.м. в будівлі № 8 (сіносховище); 19,7 кв.м. в будівлі № 9 (курятник); 50,8 кв.м. в будівлі № 10 (корівник); 167,2 кв.м. в будівлі № 6 (свинарник); 308,5 кв.м. в будівлі № 5 (теплиця); воріт та огорожі довжиною 186,7 м. пог., підпірної стінки, довжиною 189,8 м. пог. військового містечка № 78а, що знаходиться на балансі в Севастопольській КЕЧ морській, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальний проїзд, 10.
Згідно з пунктом 5.7 договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.
04 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 02 липня 2013 року № 758/ю, вимоги Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 13 червня 2013 року було проведено перевірку приватного підприємства «Ионас» з питання дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами перевірки складено акт від 04 липня 2013 року № 758/ю, у якому зафіксовано, що на об'єкті військове містечко № 78а за адресою: вул. Індустріальний проїзд, 10 у м. Севастополі без надання дозвільних документів про початок будівельних робіт здійснено будівництво шості одноповерхових кам'яних споруд висотою до 3 метрів, а саме: розміром 5 х 1,7 м. біля будівлі свинарника (№ 4 по ГП ВМ 3 78а); розміром 14,6 х 15,6 біля будівель №№ 8, 7, 5 - сіносховище, котельна та теплиця (по ГП ВМ № 78а); розміром 15 х 8,68 м. та 3 х 2,5 м. - біля курятника № 9 (по ГП ВМ № 78а); розміром 5,7 х 2,35 м. та 4,53 х 4 м. - біля складу № 3 (по ГП ВМ № 78а), що є порушенням статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
10 липня 2013 року відповідачем винесено припис № 403-758/ю про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від позивача вимагається усунути порушення у сфері містобудівної діяльності до 10 вересня 2013 року шляхом приведення документації у відповідність до чинного законодавства або приведення території військового містечка № 78 у вигляд, який вона мала до будівництва зазначених споруд шляхом добровільного знесення.
Припис отримано директором приватного підприємства «Ионас» 10 липня 2013 року.
Також 10 липня 2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі було складено протокол № 391-758/ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який отримано директором позивача Храповим Ю.М. 10 липня 2013 року.
На підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 липня 2013 року № 391-758/ю, припису від 10 липня 2013 року № 403-758/ю, акту від 04 липня 2013 року № 710-758/ю Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі 25 липня 2013 року було винесено постанову № 405-758/ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 20 646 грн. 00 коп. Копію постанови отримано директором позивача 25 липня 2013 року.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені Законом України «Про архітектурну діяльність», який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною третьою статті 36 вказаного Закону встановлено, що форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Процедуру виконання будівельних робіт визначено Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі Порядок № 466).
Пунктом 1 Порядку № 466 встановлено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
Зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 2 цього Порядку документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (пункт 3 Порядку № 466).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання будівельних робіт надсилається замовником до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва. Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, внесених до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт), замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції повідомлення (про початок виконання будівельних робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт) за формою згідно з додатком 1.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що акт перевірки дотримання приватним підприємством «Ионас» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 липня 2013 року № 758/ю складено у присутності директора приватного підприємства «Ионас» Храпова Ю.М., який підписав його без зауважень та вказав у акті, що додаткові будівлі були побудовані для побутових та господарських потреб відповідно до проекту та узгоджень. Крім того, зазначив, що документи будуть надані додатково.
Отже, судом встановлено, що об'єкти, зазначені у акті перевірки, побудовані саме приватним підприємством «Ионас», що підтверджено директором цього підприємства під час здійснення перевірки та складання акту.
Крім того, головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Рудзинським О.Б. було зроблено фотофіксацію об'єктів будівництва, що побудовані з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка є невід'ємною частиною акту перевірки та з якою також був ознайомлений директор позивача.
Як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи документів, що підтверджують право на виконання будівельних робіт позивачем не надано.
Доводи представника позивача щодо посилення відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності судом до уваги не приймаються, оскільки відповідальність за правопорушення повинна застосовуватися у розмірі встановленому на час виявлення цього правопорушення.
Також не приймаються до уваги доводи представника позивача щодо неналежності земельної ділянки, на який здійснено самовільне будівництво, приватному підприємству «Ионас», оскільки, зазначений факт не звільняє позивача від обов'язку отримання дозвільної документації для здійснення будівництва та від відповідальності за порушення статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як замовника будівництва.
Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Таким чином, відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20 646 грн. 00 коп. за порушення статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач довів суду, що застосовуючи до позивача штрафні санкції він діяв у порядку, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством. У свою чергу доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 02 грудня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін