АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-15385 Головуючий у1-й інстанції - Українець В.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року. Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

КрижанівськоїГ.В.

при секретарі Телятник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року за безпідставністю відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" (далі: ПАТ "Банк Кіпру") про визнання договору поруки № 22-2009/1 від 11 вересня 2009 року припиненим з 26 березня 2010 року (а.с.56-59).

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким визнати договір поруки №22-2009/1 від 11 вересня 2009 року припиненим з 26 березня 2010 року в силу ч.1 ст.559 ЦК України (а.с.64-69).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність ОСОБА_3 (отримав повістку-повідомлення 8 листопада 2013 року), відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи, подане 27 листопада 2013 року, оскільки, по-перше, поважність причин неявки самого ОСОБА_3 у клопотанні не обумовлена; по-друге, неявка представника позивача у судове засідання (участь у іншому судовому засіданні у господарському суді) не підтверджена відповідними доказами (суду не надано доказів того, яке відношення має ОСОБА_4, яка має довіреність від позивача (а.с 47), до господарської справи, ухвала по якій додана до клопотання), а відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника ПАТ "Банк Кіпру" - Діденка Ю.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

18 вересня 2006 року між АБ "АвтоЗАЗбанк" та ДП "Поверхность ТВ" було укладено кредитний договір №002-130/2006, відповідно до якого ДП "Поверхность ТВ" було відкрито кредитну лінію у гривнях та доларах США в межах максимального ліміту заборгованості до 6 100 000 грн. на поповнення обігових коштів для ведення статутного діяльності строком з 18 вересня 2006 року до 17 вересня 2009 року зі сплатою 18% річних за надання кредиту у гривні та 13% річних за надання кредиту у доларах США (а.с.14-17).

11 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Банк Кіпру" було укладено договір поруки №22-2009/1. Відповідно до цього договору ОСОБА_3 взяв не себе зобов'язання перед кредитором за виконання ТОВ "Поверхность ТВ" у повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають із кредитного договору №002-130/2006 від 18 вересня 2006 року та додаткової угоди №10 від 11 вересня 2009 року (а.с.8-9).

Сторонами кредитного договору укладались додаткові угоди та викладались окремі пункти у новій редакції (а.с.19-40).

Відповідно до абзацу 2 п.5.2. договору поруки сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни розміру процентів по кредиту (у тому числі при їх збільшенні) до цього договору зміни не вноситимуться, і розмір процентів (у разі пред'явлення вимоги до поручителя про погашення ним боргових зобов'язань позичальника) підтверджуватимуться відповідними угодами про внесення змін до кредитного договору.

26 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору поруки, якою закріплювалися зміни процентів за користування кредитом та збільшився строк повернення кредитних коштів до 11 грудня 2011 року (а.с.10-11).

Пунктом 4 цієї додаткової угоди визначено, що поручитель засвідчує, що на момент її укладення він ознайомлений із чинними змінами, внесеними в умови кредитного договору та підтверджує обсяг своєї відповідальності перед кредитором у разі невиконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором.

24 червня 2011 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору поруки, якою збільшено строк повернення кредитних коштів до 11 грудня 2012 року (а.с.12-13).

Пунктом 2.2 цієї додаткової угоди визначено, що поручитель засвідчує, що на момент її укладення він ознайомлений із чинними змінами, внесеними в умови кредитного договору та підтверджує обсяг своєї відповідальності перед кредитором у разі невиконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором.

21 жовтня 2011 року між ПАТ "Банк Кіпру" та ТОВ "Поверхность ТВ" укладено додаткову угоду №15 до кредитного договору, якою змінилася відсоткова ставка за кредитом (а.с.39-40).

У договорі поруки передбачена можливість зміни умов основного зобов'язання та строків його виконання без додаткового повідомлення поручителя. Тобто поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання шляхом укладення додаткових договорів до кредитного договору.

Між сторонами були укладені зміни до договору поруки, де відображені відповідні корегування умов кредитного договору.

За встановлених обставин районний суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору поруки №22-2009/1 від 11 вересня 2009 року припиненим з 26 березня 2010 року в силу ч.1 ст.559 ЦК України.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів та безпідставно, з порушенням процесуальних норм, надана перевага одним доказам над іншими, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Всі висновки суду першої інстанції щодо встановлених судом обставин та безпідставності заявленого позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с. 57-59).

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить.

Посилання апеляційної скарги на те, що районний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи ТОВ «Поверхность - ТВ» не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову, оскільки вони суперечать положенням цивільного законодавства, якими урегульовані правовідносини поруки.

Посилання апеляційної скарги на те, що сторонами кредитного договору всупереч умовам договору поруки без згоди та повідомлення поручителя були внесені зміни щодо строків виконання зобов'язання, і це є підставою для припинення поруки, також не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

За правилом п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

В даному конкретному випадку після внесення змін до кредитного договору поручитель боржника - ОСОБА_3, уклав із кредитором та боржником додаткові угоди до договору поруки (а.с. 10-13), у яких своїм підписом засвідчив, що на момент їх укладення він ознайомлений із чинними змінами, внесеними в умови кредитного договору та підтверджує обсяг своєї відповідальності перед кредитором у разі невиконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором (п.4 додаткової угоди №1 від 26.11. 2010 р., п.2.2. додаткової угоди №2 від 24.06.2011 р.).

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги на те, що порука припинилася ще до укладення додаткових угод є безпідставними, оскільки сам поручитель, укладаючи додаткові угоди, не вважав свою поруку припиненою.

З огляду на те, що указані додаткові угоди недійсними в установленому законом порядку не визнана валися, посилання позивача на їх є недійсність є безпідставними. В даному випадку ОСОБА_3 змішав поняття недійсного правочину із поняттям нікчемного правочину, недійсність якого встановлена законом. Водночас, відстав вважати додаткові угоди до договору поруки нікчемними у суду немає.

Доводи апеляційної скарги щодо збільшення без згоди поручителя відсотків за кредитним договором у жовтня 2011 року не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки позивачем заявлені вимоги про припинення поруки саме з 26 березня 2010 року, про що додатково наголошено також у апеляційній скарзі (а.с. 68), а відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Г.В. Крижанівська