АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Котули Л.Г., Волошиної В.М.
при секретарі: Місюра М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року
за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.
Колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (надалі - ПАТ «Родовід Банк») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість в сумі 686 689 доларів США 21 цент, що згідно офіційного курсу НБУ становить 5 488 706 грн. 88 коп., яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь банку.
У липні 2013 ОСОБА_2 звернувся у суд з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що без його повідомлення між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, якою значно збільшено обсяг відповідальності за кредитним договором й банк пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року первісний позов задоволено частково й стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 54 976 доларів США 52 центи, що еквівалентно 439 427грн. 32 коп., суму заборгованості по процентам по кредиту в розмірі 955 долари США 81 цент, що еквівалентно 7 639 грн. 79 коп. та 3 441 грн. судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.
Зустрічний позов задоволено та визнано договір поруки №77.2/СЖ-400.07.2 від 05 грудня 2007 року, укладений між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 припиненим.
В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні пені по кредиту та 3% річних скасувати, та ухвалити в цій частині нове, про задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та відсотках, а також зустрічних вимог про визнання договору поруки припиненим не оскаржено, а тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05 грудня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №77.2/СЖ-400.07.2 про відкриття відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі в розмірі 60 000 доларів США, зі сплатою 15 процентів річних та строком повернення до 05 грудня 2010 року. /а.с.7-12/
В забезпечення виконання взятих ОСОБА_1 зобов'язань, між банком та ОСОБА_2 05 грудня 2007 року було укладено договір поруки №77.2/СЖ-400.07.2. /а.с.15-16/
13 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якого процентна ставка за кредитним договором збільшена до 17 процентів річних. /а.с.13-14/
Позивачем долучено до справи розрахунок заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, відповідно до змісту якого станом на 06 листопада 2012 року банком встановлено заборгованість по кредиту, в сумі 439 427 грн. 32 коп., заборгованість по процентах, в розмірі 7 639 грн. 79 коп., суму пені в розмірі 5 015 904 грн. 38 коп. та суми трьох процентів річних - 25 735 грн. 39 коп. /а.с.18/.
Положеннями ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки / штрафу,пені/.
За загальним правилом перебіг спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила / ч.1 ст.261 ЦК України/.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За правилами ст.549 ЦК України неустойкою /штрафом,пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до сплину строку дії договору.
Матеріали справи свідчать, що 05 грудня 2007р. позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти з кінцевим строком їх повернення - 05 грудня 2010р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з ОСОБА_1 пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором районний суд, виходив з того, що строк дії договору закінчився 05 грудня 2010 року, а за захистом своїх прав банк звернувся лише 01 квітня 2013 року, тобто з пропущенням строку позовної давності, встановленого положеннями ч.2 ст.258 ЦК України.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
З урахуванням встановлених у справі обставин та вимог ч.2 ст.258 ЦК України, колегія суддів визнає безпідставними, необгрунтованими твердження апеляційної скарги про можливість нарахування пені за останній рік невиконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних районний суд виходив з того, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, остільки кредитним договором встановлено інший розмір процентів.
Між тим, з такими висновками суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 3% річних погодитися неможливо.
Відповідно до ч.2 ст.625 УК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Наведене свідчить, що судом неправильно застосовано норми матеріального права в частині відмови у стягненні трьох процентів річних, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, й в цій частині слід ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» три процента річних від суми заборгованості , що становить 3 219 долари США 74 центи та еквівалентно 25 735 грн. 39 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення трьох процентів річних скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» три процента річних від суми заборгованості, що становить 3 219 долари США 74 центи та еквівалентно 25 735 грн. 39 коп.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 759/5072/13
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14824/2013
Головуючий у суді першої інстанції:Шум Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.