ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 809/3395/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Жовнірович О.С.,

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Салітринського А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі про стягнення заборгованості в сумі 8 570 грн.-

ВСТАНОВИВ:

07.11.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі про стягнення заборгованості в сумі 8 570 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не відшкодовано витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян з підстав незастрахування громадян за законодавством України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що відповідачем виконано всі дії згідно чинного законодавства, відшкодування даних сум проводиться на централізованому рівні, а тому в даному випадку відсутній предмет спору. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали позову, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що колишнім працюючим та отримавшим каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійне захворювання на території республік колишнього СРСР (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14), визнавших в подальшому за результатами МСЕК інвалідами 2 та 3 груп призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Актами щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період травня-вересня 2013 року підтверджено неприйняття до відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі сум понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій. Даний факт також підтверджується таблицями розбіжностей, складеними між фондами за вищевказаний період (а.с.9-53).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Станом на 31.01.2011 року є чинною Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, в тому числі і Україною.

У відповідності до ч.1 ст.2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків), після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони, смерті, проводяться роботодавцем Сторони законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Такий роботодавець проводить відшкодування відповідно до свого законодавства.

Крім того, згідно ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 даної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення згідно цієї Угоди, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян держав-учасниць СНД, зокрема, особам здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, тобто за законодавством України.

При цьому суд зазначає, що оскільки потерпілі отримали трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку, який стався за межами України, переїхали до України на постійне місце проживання, однак не були застрахованими згідно законодавства України і за них не сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, то у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України у Рожнятівському районі витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві даним особам.

Крім того, механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4.

Відповідно до п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Даним Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні. Тому сторонами в даній справі повинні бути Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійний фонд України.

Згідно абзацу 1 п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

При цьому суд звертає увагу, що список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за спірний період, не прийняті відповідачем до заліку.

Окрім цього, абзацом 1 п.4 даного Порядку серед вичерпного переліку сум, які підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, не передбачено відшкодування щомісячної державної адресної допомоги, яка виплачується позивачем громадянам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 158-163, ст. 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 25.11.2013 року.

Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.