Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/3219/13-а

19.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Придніпровська залізниця"- Мотова Світлана Петрівна, довіреність № 40 від 01.01.13

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність , розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 11.06.13 у справі № 801/3219/13-а

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. К.Маркса 108,Дніпропетровськ,49000)

до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим (вул. Енгельса, 3,смт. Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000)

про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.13 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам смт. Красногвардійське та Красногвардійському району за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим в частині неповної сплати Державному підприємству «Придніпровська залізниця» витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 892025,03 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ЄДРПОУ 01073828) 2328,41 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представники позивача у судовому засіданні 04.06.2013 з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

ДП "Придніпровська залізниця" і, зокрема, її ВСП "Кримська дирекція залізничних перевезень" здійснюється пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення відповідно до Законів України від 28.02.1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", від 22 жовтня 1993 року № 3550-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування".

З метою задоволення потреб населення Красногвардійського району у залізничному перевезенні в 2012 році між ДП "Придніпровська залізниця" в особі ВСП "Кримська дирекція залізничних перевезень" ("Залізниця") і відповідачем ("Управління") укладено договір від 27 січня 2012 року № 08/ПР ДН-4-12-105/НЮдч "Про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні" (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що відповідно до ст. 9 ЗУ "Про залізничний транспорт", ст.ст. 89,102 Бюджетного кодексу України "Залізниця" надає послуги з пільгового проїзду окремим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, встановлені законодавством України, а "Управління" проводить компенсацію пільгового проїзду, за перевезення у приміському сполученні за рахунок субвенцій з Державного бюджету, передбачених Законом України про Державний бюджетна відповідний рік, або з урахуванням ст. 46 Бюджетного кодексу України та чинних постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно з підпунктів 2.1.1., 2.1.3. Договору "Управління" передбачає у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. "Управління" компенсує збитки за перевезення у приміському сполученні окремих категорій громадян на залізничному транспорті загального користування на підставі наданих залізницею звітів та актів звірення, після надходження грошових коштів з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 2.2. договору "Залізниця" надає послуги окремим категоріям громадян, які мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні відповідно до затверджених норм законодавства. Не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" звіт про суму збитків від продажу безкоштовних квитків пасажирам у приміському сполученні відправлених зі станцій, які територіально належать до району. До 5 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" акт звірення розрахунків за пільгові перевезення.

Для проведення Управлінням праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації фінансування відшкодування залізниці збитків від перевезення пільгових категорій громадян у 2012 року відповідачу доведено і затверджено виділення 900000,00 тис. грн. за рахунок субвенції з державного бюджету, що підтверджується копією затвердженого від 06.01.2012 Кошторису на 2012 рік (а.с.50).

На виконання Договору та згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 р. № 1359 позивачем за звітні періоди січень - грудень 2012 року було подано відповідачу облікові форми про недоотримані кошти на загальну суму 892025,03 грн. (а.с. 9-13).

Як вбачається з наданих відповідачем документів, через недостатність бюджетного фінансування УПСЗН на 2012 року Управлінням проводилося відшкодування витрат залізниці у межах затвердженого кошторису на 2012 рік на суму 900000,00 грн., тому позивачу станом на 01січня 2013 року компенсовано витрат на суму 900000,00 грн., що не заперечувалося позивачем.

Згідно матеріалів справи представник позивача зазначає про наявність фактичної заборгованості в сумі 892025,03 коп. (1792025,03 - 900000,00 грн.), натомість відповідач заперечує заборгованість в межах субвенції з державного бюджету.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 (далі - Порядок №1359), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі - Порядок №256).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира. На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (пункти 4, 5, 7, 9 Порядку №1359).

У пункті 10 Порядку №1359 зазначено, що залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Пунктом 3 Порядку №256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 5 Порядку №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Пунктом 6 Порядку №256 встановлено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонам була узгоджена загальна сума договору для компенсації збитків на 2012 рік в розмірі 900000,00грн., яка й була сплачена відповідачем, що позивачем не заперечується.

Таким чином, відповідачем сплачена компенсація витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в межах договору, укладеного сторонами, у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати зазначені витрати в сумі фактичних витрат позивача.

Крім того, матеріали справа свідчать про те, що відповідач з'ясувавши недостатність коштів, визначених у договорі, неодноразово звертався до розпорядників бюджетних коштів з вимогами щодо збільшення обсягів бюджетних витрат для компенсації понесених залізницею витрат (арк.с.52-59).

Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у відповідача можливості компенсувати позивачу його витрати на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, в обсягах, більших, ніж було передбачено Договором та відповідно бюджетом.

За таких обставин, посилання позивача на невиконання відповідачем вимог пункту 6 Порядку №256, наявності у нього можливості в повному обсязі компенсувати витрати залізниці на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 є безпідставними.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про їх задоволення є помилковим.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.

За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.

Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.13 у справі № 801/3219/13-а скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта