Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 101/4178/13-а

15.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хотянова В.В. ) від 20.08.13 у справі № 101/4178/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Маломаяцької сільської Ради (вул. Кооперативна, 8,Малий Маяк,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98540)

Відділу Держкомзему м. Алушта АР Крим (пл. Радянська буд 1,Алушта,Автономна Республіка Крим,98516)

про визнання недійсним та скасування рішення, про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2013 у відкриті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2013.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 15.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

До Алуштинського міського суду АР Крим в порядку визначеному КАС України із позовною заявою звернувся позивач до Маломаяцької сільської ради, відділу Держкомзему в м. Алушта про визнання недійсним акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 02.11.2009 відносно земельної ділянки площею 0,800 га., визнання недійсним та скасування рішення Маломаяцької сільської ради № 32-151 від 02.10.2009 «Про затвердження проекту землеустрою по відводу та передачу ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), визнання недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,800 га, кадастровий номер 01 103 918 00:04:002:0096, від 18.02.2010, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та громадянином Турції ОСОБА_5.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що пред'явлений адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виникає із цивільних правовідносин і згідно з підставами та предметом позову стосується дій у зв'язку із захистом цивільного права, тому у відкритті провадження у адміністративній справі слід відмовити.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Проте, судова колегія зазначає, що Конституційний Суд України в Рішенні від 01.04.2010 № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Аналогічну позицію викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущені порушення норм процесуального права, а саме не вірно встановлено підсудність даної справи.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202 статтями 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2013 у справі № 101/4178/13-а скасувати.

3. Справу № 101/4178/13-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта