Справа № 115/6791/13-к
Провадження №1-кп/115/498/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2013 р. м.Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Мельника М.О.
за участю прокурора - Бережного С.В.
при секретарі - Османовій Е.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Саки кримінальне провадження № 12013130350003316 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Євпаторія АР Крим, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч 1 КК України.
в с т а н о в и в:
Обвинувачений ОСОБА_1, в середині вересня 2013 року в денний час на пляжі, розташованого в с. Попівка Сакського р-ну, біля дикоростучих кущів, знайшов прозору банку з під кави «Нескафе» з сипучою речовиною сірого кольору ( порох), яку перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав за місцем свого проживання. 11 листопада 2013 року, взявши з собою вищевказану прозору склянку з під кави «Нескафе», з сипучою речовиною сірого кольору, та поклавши останню у внутрішню ліву кишеню своєї куртки, спрямував до с. Уютне Сакського р-ну. Знаходячись біля адміністративної будівлі Уютненської сільської ради, розташованої за адресою: Сакський р-н, с. Уютне, вул. Євпаторійська, буд. 8. У результаті вживання спиртних напоїв у громадському місці, був зупинений працівниками міліції, після чого відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол. Під час особистого догляду у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено прозору банку з під кави «Нескафе» з сипучою речовиною, яка згідно висновку комплексної судової вибухової експертизи № 4/155-2/279 від 18 листопада 2013 року є вибуховою речовиною метальної дії бездимним порохом, вагою 136 грамів, придатний для виробництва вибуху, яку ОСОБА_1 незаконно придбав та носив, без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ст. 263 ч.1 КК України, як незаконне придбання та носіння вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
19 листопада 2013 року між прокурором Сакської міжрайонної прокуратури АР Крим Бережним С.В. та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди досудовим слідством встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у придбанні та носінні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурор Бережний С.В. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли угоди про визнання винуватості за ч. 1 ст. 263 КК України та визначили покарання ОСОБА_1 за даною статтею у вигляді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням від відбування реального покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на два роки. Також, з покладенням на нього зобов'язань, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомлять кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості та узгодженої сторонами міри покарання, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 314 ч 3 п.1 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про утвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно ст. 468 ч 2 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Ст.. 469 ч. 4 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч 1 КК України. Стаття передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років, що за ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, що не суперечить ст. 469 ч 4 КПК України.
Також в судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє вимоги ст. 474 ч 4 КПК України та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості передбачені ст. 473 ч 2 КПК України, а також інші заходи, котрі можуть бути до нього застосовані у разі затвердження угоди судом.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Під час розгляду судом угоди у судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він визнає вину у вищенаведеному кримінальному правопорушенні у повному обсязі, а також підтвердив, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також характер обвинувачення і вид покарання, а також заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Заслухавши прокурора, який вважав, що укладена угода відповідає вимогам КПК України і Закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання, а також вважав, що відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, заслухавши обвинуваченого, котрий просить затвердити угоду про визнання винуватості, дослідивши укладену угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України і на умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_1 є правильною, умови цієї угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, тобто відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачених ст. 474 ч 7 КПК України.
В судовому засіданні суд, переконався, що угода між сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також ту обставину, що вимоги даної угоди відповідають вимогам Кримінально - процесуального кодексу України та Кримінального кодексу.
Суд, провіривши докази, приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначити обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати за проведення комплексної судової вибухової експертизи у сумі 611 грн. 80 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 у дохід держави відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Речові докази підлягають знищенню.
Керуючись ст. ст. 314, 373-376, 475 КПК України суд,
В И Р І Ш И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості укладеної 19 листопада 2013 року між прокурором Сакської міжрайонної прокуратури АР Крим Бережним Сергієм Валерійовичем та підозрюваним ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_1 обов'язок - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, а також не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Матеріали кримінального провадження № 12013130350003316 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням з обвинувальним актом 1-кп/115/498/2013 ( 115/6791/13-к).
Речові докази, а саме: порох, загальною вагою 136 г., котрий знаходяться на відповідальному зберіганні у приміщенні Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим - знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати на проведення комплексної судової вибухової експертизи у сумі 611 грн. 80 коп. у дохід держави.
На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 30 днів з моменту проголошення вироку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, через Сакський міськрайонний суд.
Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Мельник М.О