Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/1018/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2013р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Ревякіної О.В.,

при секретарі - Боковій А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Компаніївка Кіровградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати боргу по аліментам та зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зміну розміру аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення суду від 11.03.2011 року його та ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_4, 2006 року народження та ОСОБА_5, 2008 року народження та стягнуто аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на користь неповнолітніх на їх особистий рахунок в Державному ощадному банку України. В зв'язку з тим, що він на сьогоднішній день не працює, перебуває в шлюбі з ОСОБА_6, від якого має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також разом з ними живуть двоє дітей дружини та бабуся ОСОБА_8, просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, яка станом на 01.09.2013 року становить 22684,85 грн. та змінити розмір аліментів на утримання дітей з ? частки всіх видів заробітку на стягнення аліментів в твердій грошовій сумі по 50 грн. щомісячно на кожну дитину.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.6,7).

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11.03.2011 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також стягнуто на користь дітей на їх особистий рахунок в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виконавчий лист № 2-79 від 12.08.2011 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь дітей аліментів знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам станом на 01.09.2013 р. за позивачем рахується заборгованість в розмірі 22684,85 грн. Дана заборгованість виникла в період з лютого 2010 - серпень 2013 року включно (а.с.14-15). З розрахунку вбачається, що позивач з лютого 2010 року жодного разу не сплатив аліменти на утримання дітей, тобто ухилявся від виконання свого обов'язку по утриманню дітей.

З 05.02.2012 року ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, та має сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8,16).

До складу сім'ї позивача входять дружина, син ОСОБА_7 та двоє дітей дружини - ОСОБА_10, 2003 року народження та ОСОБА_11, 2008 року народження, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 313 від 24.09.2013 року (а.с.17). Дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Згідно довідки Лозуватської сільської ради Компаніївського району від 23.09.2013 р. ОСОБА_1 на території сільської ради не працює, з останнього місця роботи звільнений 20.06.2008 року (а.с.29, 37).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в орендних відносинах та отримує орендну плату, розмір якої становить за 2012 рік - 5405 грн., за 2013 рік - 5405 грн. (а.с.33, 34).

Згідно довідки Лозуватської сільської ради від 23.09.2013 р. ОСОБА_8 перебуває на утриманні онука та сина і потребує стороннього догляду (а.с.32).

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно пояснень позивача, останній просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, в зв'язку з тяжким матеріальним становищем, так як тривалий час він не працює, перебуває на утриманні дружини та має на утриманні малолітню дитину та бабусю ОСОБА_8

Суд вважає, що відсутність постійного місця роботи, на що посилається позивач як на підставу звільнення від сплати заборгованості, не можна вважати поважною причиною неналежного виконання обов'язків по сплаті аліментів. Позивачем також не надано доказів тяжкої хвороби або існування інших поважних обставин, що потягли утворення заборгованості та мають суттєве значення для вирішення питання щодо звільнення від заборгованості. Зокрема, не надано доказів погіршення матеріального становища за час з моменту ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів від 11 березня 2011 року до часу одруження та народження третьої дитини.

Таким чином, в судовому засіданні на підставі пояснень позивача та поданих ним доказів встановлено, що заборгованість по аліментам у нього виникла внаслідок обставин, які не мають істотного значення, а в силу різних обставин, як через безробіття та відсутність інших доходів для сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Однак, відсутність роботи не позбавляє позивача обов'язку утримувати неповнолітніх дітей та не може бути підставою для звільнення від сплати аліментів.

Отже, позивачем в підтвердження позовних вимог не подано доказів про неможливість виконання аліментного обов'язку, яке було б зумовлене тяжкою хворобою, або іншими обставинами, які мають істотне значення, тобто заборгованість виникла без поважних причин, а тому підстав для задоволення позову в частині звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам не має.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення рішення про стягнення аліментів (11.03.2011 р.) та на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не працював, визначений судом розмір та вид аліментів не оспорював, судове рішення не оскаржував.

З часу винесення судового рішення про стягнення аліментів у позивача змінився сімейний стан, з'явилася ще одна дитина, однак ні матеріальний стан ні стан здоров'я не змінився. При визначенні розміру аліментів суд враховує, що позивач є працездатною особою, відомості про те, що стан його здоров'я або інші обставини перешкоджають працевлаштуванню, у матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку, що сплата позивачем аліментів на користь двох дітей в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно не суперечить інтересам платника аліментів та ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 192 СК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили ( п. 23 постанови).

Згідно з ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

В даному контексті суд критично оцінює та не приймає визнання позову відповідачем, оскільки це суперечить інтересам неповнолітніх дітей та вважає недостатнім обґрунтування позовних вимог щодо зміни розміру аліментів з ? частини всіх видів заробітку на тверду грошову суму - 50 грн. на місяць та вважає таку суму недостатньою для утримання дитини, оскільки відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, а відсутність роботи не позбавляє його обов'язку утримувати неповнолітніх дітей.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд діючи виключно в інтересах дітей виходячи з засад пріоритетності державної охорони дитинства, вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог щодо зміни розміру аліментів за необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, згідно ст. 192 СК України суд може зменшити або збільшити розмір аліментів, а позивач просить змінити не розмір аліментів, а їх вид, що чинним законодавством не передбачено, тому суд не може змінити розмір аліментів, визначений у частці на тверду грошову суму.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 84, 180, 182, 191, 197 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 15, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. Ревякіна