ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006 Справа № А37/68
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.
за участю представників:
Позивач: Тананайська Ю.А., довіреність №30/490 від 14.06.06, юрисконсульт; Земляний О.Ю., довіреність №30/36 від 13.01.06, представник;
Відповідач-2: Білоніжко А.П., довіреність №4729/7/10-022 від 05.06.06, начальник юридичного відділу;
Представник відповідача-1 у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачуваль-ний комбінат”, місто Марганець;
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року;
у справі №А37/68;
за позовом відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Марганець;
до:
відповідача-1 відділення Державного казначейства України у місті Марганець;
відповідача-2 Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції, місто Марганець;
про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на суму 16196,84 гривень.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Марганець звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету на його користь проценти, нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації в сумі 16196,84 гривень з Відповідача-1 відділення Державного казначейства України у місті Марганець, Відповідача-2 Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції, місто Марганець.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 % від облікової щ Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом її дії, включаючи день погашення.
Постановою господарського суду у справі №А37/68 від 28 березня 2006 року (суддя Кеся Н.Б.) у позовних вимогах відмовлено повністю.
Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:
Строки погашення відшкодування спірної суми з податку на додану вартість по закінченню трьох наступних періодів визначені Указом Президента України від 7 серпня 1998 року №857/98 “Про деякі зміни в оподаткуванні”, пунктом 4 якого передбачено, якщо сума від’ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов’язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.
Позивач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що вона винесена з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні постанови неправильно застосував норми матеріального права.
Позивач просить спірну постанову скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на наступне:
Закон України “Про податок на додану вартість” передбачає місячний термін для здійснення бюджетного відшкодування та не містить жодних умов для продовження даного строку до трьох звітних періодів.
Сума бюджетної заборгованості була відшкодована Позивачу, але з порушенням законодавчо визначеного строку.
На апеляційну скаргу Відповідач-1 надав заперечення у якому посилається на те, що відповідно до пункта 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 2 липня 1997 року №209/72 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків ДПІ або за рішенням суду.
Відповідач –2 заперечення на апеляційну скаргу не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.
Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Відповідно до пункта 4 розділу XV “Перехідних положень” Конституції України визначено умови набуття Указами Президента України сили закону:
Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем’єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.
Такий указ Президента вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня прийняття законопроекту Верховна рада України не приймає закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
Враховуючи вищевикладене Указ Президента “Про деякі зміни в оподаткуванні” №857 мав приоритетну силу.
На момент виникнення спірних правовідносин вказаний Указ був чинний і втратив чинність лише з прийняттям Закону України від 25 березня 2005 року № 2505, “Про внесення змін до Закону України” “Про Державний бюджет України на 2005 рік” з 31 березня 2005 року.
Тому відшкодування сум з податку на додану вартість з урахуванням норм Указу Президента № 857 є правомірним.
Відповідно до статті 4 цього Указу передбачено у разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - зменшення податкових зобов’язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів.
З матеріалів справи вбачається, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість було здійснено, своєчасно.
Крім того у пункті 4 Указу Президента “Про деякі зміни в оподаткуванні” №857 не йдеться про встановлення правил оподаткування податком на додану вартість.
В період існування спірних правовідносин пункт 11.4 статті 11 Закон України “Про податок на додану вартість” не містив цю норму.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що якщо сума від’ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов’язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.
І тоді у відповідності до абзацу п’ятого підпункту 7.7.3 пункта 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Марганець, залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі №А37/68, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді В.В. Швець
Л.О. Чимбар