Справа № 1-260\2008р.

В И Р О К

Іменем України

    18 вересня 2008 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

               головуючого судді                                             Гумен В.М.

               при секретарі                                                      Харченко Л.О.

               з участю прокурора                                           Михайлова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого, за ст. 122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2008 року близько 19 години, ОСОБА_1, перебуваючи в будинку, розташованому в АДРЕСА_1, умисно спричинив ОСОБА_2 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, за ознакою тривалості розладу здоров»я терміном більше 21 дня.

               Як і в ході досудового слідства так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним за пред'явленим обвинуваченням, в повному обсязі підтвердив викладені вище обставини.

Після допиту в судовому засіданні підсудного ОСОБА_2, останній просив справу розглядати без  дослідження письмових доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних доказів, згідно  пред'явленого йому  обвинувачення за ст. 122 ч.1 КК України.

Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього,  а тому суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються.

      Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

               За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

               До обставин пом”якшуючих  відповідальність підсудного ОСОБА_1 суд відносить те, що він щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину.

     Крім того при призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та має на утриманні неповнолітнього сина.  

За таких обставин, враховуючи думку потерпілої, яка просила звільнити  підсудного від покарання, суд вважає можливим виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, тобто звільнити його від відбування покарання призначеного за даним вироком з випробуванням та покладенням на нього зобов'язань на підставі ст.ст. 75,76 КК України.

               На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 299 ч.3, 323-324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

   ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

                   На підставі ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування  покарання призначеного за даним вироком з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

  До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому  ОСОБА_1  залишити попереднім - підписку про невиїзд.

               На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб через Прилуцький міськрайонний суд.

Головуючий                                                                              Гумен В.М.