Справа № 2-195/08

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

2 грудня 2008 року                                                                                                  смт. Шацьк

            Шацький районний суд Волинської області у складі

головуючого -                                   судді    Жевнєрової  Н.В.,

при секретарі -                                  Саць Н.В.,

з участю позивача -                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 10 травня 1997 року. Від шлюбу подружжя має дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. На даний час подружжя проживає окремо. Угоди про добровільну сплату аліментів між подружжям не досягнуто. Дочка знаходиться на повному утриманні позивача. Оскільки відповідач працює, інших дітей не має, то позивач просить суд винести рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 40 відсотків заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала із зазначених у позовній заяві підстав і просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Допитаний в порядку судового доручення Нововоронцовським районним судом Херсонської області в судовому засіданні 17.11.2008 року ОСОБА_2 зазначив, що не бажає бути присутнім при розгляді справи, просить провести розгляд за його відсутності, позовні вимоги визнає частково, а саме, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини, однак просить зменшити розмір аліментів до 25 відсотків заробітку (доходу). Пояснив суду, що проживає сам, утриманців не має, працює водієм АТОВ „МТС”, отримує мінімальну заробітну плату, разом з тим, добровільно надає допомогу на утримання дитини, перераховує позивачу аліменти на утримання дитини щомісяця у розмірі 200 грн., що підтверджується квитанціями.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає  задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позивач в судовому засіданні пояснила, що вона є інвалідом ІІІ групи, не працює, дитина знаходиться на повному її утриманні. Відповідач проживає окремо, добровільно допомогу на утримання дитини не надає, хоча він працює, інших дітей на утриманні не має. Відповідно до квитанцій, які надані відповідачем, дійсно на її ім'я були перераховані грошові кошти, але не відповідачем, а іншою особою як повернення суми  боргу, за винятком однієї квитанції на суму 200 грн., які дійсно перерахував відповідач ОСОБА_2 на утримання дитини.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 10 травня 1997 року. Шлюб зареєстровано Грабівською сільською радою Шацького району, актовий запис НОМЕР_2 що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 10.05.1997 року (а.с. 3).

Від даного шлюбу подружжя має дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 03.03.2000 року Грабівською сільською радою Шацького району (а.с. 4).

Відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі від 10.10.2008 року №1119ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 та з 01.09.2005 року отримує пенсію у розмірі 544 грн. у зв'язку з інвалідністю внаслідок загального захворювання як інвалід ІІІ групи.

Згідно з довідкою Грабівської сільської ради від 08.10.2008 року №646 ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 з дочкоюОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, і разом з ними проживають ще мати позивача, яка є пенсіонером, та батько позивача, який ніде не працює.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно з ч. 1   ст. 182 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З урахуванням того, що позивач є інвалідом ІІІ групи, не працює, отримує пенсію у розмірі 544 грн. щомісяця, інших доходів не має, а тому не може сама утримувати дитину, інших членів сім'ї, які можуть надавати їй допомогу на утримання дитини, також не має, відповідач є здоровим, працює, отримує мінімальну заробітну плату, інших дітей та членів сім'ї на утриманні не має та, виходячи виключно з інтересів дитини, суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) щомісяця.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то судові витрати слід присудити позивачеві відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачу - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі статей 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 88, 209, 212, 213, 215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає по АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 аліменти на утриманні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, в розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14.10.2008 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору та 7,50 (сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 140 (сто сорок) грн.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

Головуючий                                                                                                               Н.В.Жевнєрова