Справа № 1005/11375/12 Головуючий у І інстанції Саган В.М.
Провадження № 22-ц/780/5320/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.
Категорія 24 28.11.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Верланова С.М.,
суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,
при секретарі - Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням неодноразових уточнень, остаточно просила стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на свою користь нараховане страхове відшкодування у розмірі 122 573 грн. 02 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. Крім того, позивачка просила стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальні збитки у розмірі 12 424 грн., моральну шкоду у розмірі 250 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
Вимоги позову обрунтувала тим, що 18 червня 2011 року ОСОБА_3, керуючи належним йому автомобілем «Deawoo Lanos», близько 00 год. 30 хв. ночі, рухався по автодорозі Київ-Харків у напрямку м. Київ і на 40 км. в районі автобусної зупинки «Іванківська» по вул. Київський шлях допустив наїзд на сина позивачки ОСОБА_5, який від отриманих ушкоджень помер. 25 червня 2011 року в.о. слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу за фактом дорожньо-транспортної пригоди, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а 08 листопада 2011 року постановою суду провадження у кримінальній справі було закрито у зв'язку із застосуванням амністії до ОСОБА_3
Зазначала, що 27 листопада 2010 року ОСОБА_3 був укладений договір страхування обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з Бориспільським районним відділенням Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - НАСК «Оранта»). Вказувала, що у зв'язку з похованням сина вона понесла витрати на загальну суму 12 424 грн. Вона звернулася до НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, де їй було виплачено 5 653 грн. 64 коп. Крім того, вважає, що на підставі її заяви про страхове відшкодування та страхового акту від 14 грудня 2011 року НАСК «Оранта» було розраховане страхове відшкодування у розмірі 122 573 грн. 02 коп. та проведено банком 19 березня 2012 року, однак вказана сума відшкодування їй не виплачена. Також позивачка зазначала, що внаслідок загибелі сина їй заподіяна значна моральна шкода. З наведених підстав позивачка просила її позов задовольнити повністю.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 12 424 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Стягнуто з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 122 573 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 та НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі по 1500 грн., з кожного.
Також стягнуто з ОСОБА_3 державне мито на користь держави у розмірі 624 грн. 24 коп., а з НАСК «Оранта» державне мито на користь держави у розмірі 1275 грн. 73 коп.
В апеляційній скарзі НАСК «Оранта» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позову ОСОБА_2 до НАСК «Оранта» відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2010 року між НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 100 000 грн.
Під час дії даного договору, 18 червня 2011 року, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі Київ - Харків в напрямку м.Київ на 40 км в районі автобусної зупинки «Іванківська» по вул. Київський шлях, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 Внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в Бориспільській ЦРЛ.
Встановлено, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2011 року до ОСОБА_3 застосовано амністію та закрито провадження у кримінальній справі щодо ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 25 листопада 2011 року позивачка звернулася до НАСК «Оранта» з заявою про страхове відшкодування.
На підставі вказаного вище договору обов'язкового страхування та з урахуванням наданих позивачкою документів, НАСК «Оранта» складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт від 14 грудня 2011 року на суму 5 653 грн. 64 коп. (а.с. 94-96).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 122 573 грн., суд першої інстанції виходив із того, що платіжним дорученням №16878 від 19 березня 2012 року позивачці було перераховано 122 573 грн., однак вказана сума їй не була виплачена.
Проте погодитись із такими висновками суду не можна з наступних підстав.
З платіжного доручення № 16878 вбачається, що 19 березня 2012 року НАСК «Оранта» перерахувала на рахунок ПАТ КБ «Правекс Банк» 122 573 грн. 02 коп. Призначення даного платежу - перерахування страхового відшкодування (реєстр № 52 від 19 березня 2012 року) (а.с. 97).
Як вбачається з реєстру одержувачів сум відшкодувань за рахунок коштів ВАТ «НАСК «Оранта» від 19 березня 2012 року ОСОБА_2, яка під № 4 у реєстрі, належить до виплати страхове відшкодування у розмірі 5 653 грн. 64 коп. (а.с.98).
По справі встановлено та не заперечується позивачкою, що 19 березня 2012 року ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 653 грн. 64 коп.
Тобто, НАСК «Оранта» перерахувала страхове відшкодування на рахунок ПАТ КБ «Правекс Банк» всім одержувачам сум відшкодувань згідно реєстру № 52 від 19 березня 2012 року на загальну суму 122 573 грн. 02 коп., з яких лише 5653 грн. 64 коп. призначені для виплати ОСОБА_2, а решта коштів підлягає виплаті іншим одержувачам.
Однак суд першої інстанції у порушення вимог ст.213 ЦПК України на вказані обставини належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_6 в частині стягнення з НАСК «Оранта» страхового відшкодування у розмірі 122 573 грн. 02 коп.
За таких обставин рішення суду в цій частині не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову в позові ОСОБА_2 щодо стягнення страхового відшкодування у розмірі 122 573 грн. 02 коп. з наведених вище підстав.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у сумі 1 500 грн., виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 10, 60, 119, 212-213 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими обґрунтовуються вимоги, а суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Право визначення підстав та предмету позову належить виключно позивачу і суд сам за власною ініціативою їх змінити не може.
З позову ОСОБА_2 вбачається, що позивачка просила стягнути з ОСОБА_3. на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
По справі встановлено, що вимогу про стягнення витрат на правову допомогу до НАСК «Оранта» позивачка на заявляла.
Проте суд першої інстанції належним чином не з'ясував зміст заявлених позовних вимог та безпідставно стягнув з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомоги у розмірі 1500 грн., оскільки таким чином вийшов за межі позовних вимог.
За таких обставин рішення суду в цій частині також не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову в позові ОСОБА_2 з наведених підстав.
Ухвалюючи рішення в частині стягнення з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд першої інстанції правильно керувався п.22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою встановдено, що потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України й правильно виходив із того, що при цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Тому рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим і не підлягає зміні.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє в позові ОСОБА_2 до НАСК «Оранта» в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 122 573 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн., то з НАСК «Оранта» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 49 грн. 98 коп.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу національної акціонерної страхової компанії «Оранта» задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року в частині стягнення з національної акціонерної страхової компанії «Оранта» страхового відшкодування та витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
В позові ОСОБА_2 до національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 122 573 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн. - відмовити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року в частині стягнення з національної акціонерної страхової компанії «Оранта» судового збору змінити.
Стягнути з національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь держави судовий збір у сумі 49 грн. 98 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді