Справа № 363/1162/13-ц Головуючий у І інстанції Купрієнко С.І.

Провадження № 22-ц/780/5390/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.

Категорія 29 26.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради про стягнення моральної шкоди за розголошення персональних даних,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 20 квітня 2011 року між нею та комунальним підприємством житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради ( далі - КПЖ і КГ Вишгородської міської ради) укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач не виконує належним чином умови договору, а саме, не проводить ремонт даху та під'їзду будинку, де знаходиться квартира позивачки, а тому вона не повному обсязі сплачує щомісячні комунальні платежі, а інколи зовсім не сплачує.

Зазначала, що при укладенні вказаного договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій вона передала відповідачу персональні дані про себе. При цьому згоду про їх розголошення та передання їх третім особам вона відповідачу не надавала. Однак КПЖ і КГ Вишгородської міської ради в порушення вимог п.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» передало персональні дані на позивачку товариству з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп», у зв'язку з чим від вказаного товариства на її адресу періодично надходять листи з погрозами про стягнення боргу. Посилаючись на те, що діями відповідача щодо поширення персональних даних про особу без її згоди, позивачці було завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона не може нормально вести своє приватне життя, залишити квартиру без нагляду, ОСОБА_2 просила стягнути з КПЖ і КГ Вишгородської міської ради на свою користь моральну шкоду у розмірі 22 940 грн. та судовий збір у сумі 229 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено, що неправомірними рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача їй спричинено моральну шкоду.

Такі висновки суду є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 квітня 2011 року між КПЖ і КГ Вишгородської міської ради та ОСОБА_2 укладений договір №47/11 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

25 жовтня 2011 року між КПЖ і КГ Вишгородської міської ради (довіритель) та ТОВ «Кредит Колекшн Груп» (повірений) було укладено договір доручення №05-1-174 (далі - Договір), згідно з яким за дорученням довірителя та відповідно до умов цього договору повірений надає послуги, які полягають у встановленні контакту з боржниками довірителя, які мають заборгованість за договорами та спонуканні боржників до погашення заборгованості, застосовуючи для цього обрані на власний розсуд способи та методи у межах чинного законодавства України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 січня 2013 року, позов прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах ОСОБА_4 задоволено та визнано недійсним договір доручення №05-1-174 від 25 жовтня 2011 року, укладений між КПЖ і КГ Вишгородської міської ради та ТОВ «Кредит Колекшн Груп».

Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 2011 року по 2012 рік на адресу ОСОБА_2 від ТОВ «Кредит Колекшн Груп» неодноразово надходили листи з вимогами погашення заборгованості за комунальні послуги.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно зі ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

По справі встановлено, що позивачкою не надано доказів відповідно до вимог ст.ст.57, 60 ЦПК України на підтвердження її доводів, що відповідачем КПЖ і КГ Вишгородської міської ради їй була спричинена моральна шкода, а також з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди.

Отже, встановивши вказані обставини та, виходячи з положень ст.60 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові за його недоведеністю.

Таким чином рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги надані позивачкою претензії ТОВ «Кредит Колекшн Груп» з вимогою про сплату заборгованості, є необгрунтованими, оскільки судом встановлено, що у період з 2011 року по 2012 рік на адресу ОСОБА_2 від ТОВ «Кредит Колекшн Груп» неодноразово надходили листи з вимогами про погашення заборгованості за комунальні послуги.

Доводи апеляційної скарги про те, що діями відповідача щодо поширення персональних даних про особу без її згоди, ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона не може нормально вести своє приватне життя, залишити квартиру без нагляду, у зв'язку з вимогами ТОВ «Кредит Колекшн Груп», не заслуговують на увагу, оскільки самі по собі ці обставини не є підставою для відшкодування моральної шкоди у розумінні ст.23 ЦК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у позові та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді