Справа № 11/775/1770/13 Суддя 1-ої інстанції: Ікорська Е.С.

Категорія: ч.2,3,4 ст. 190 КК України Доповідач: Сєдих А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Шика В.В., Рассуждай В.Я.

за участю прокурора Стьобіна Д.В.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 28 серпня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Макіївки Донецької області, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, працює в ЧП «Лев - тур.К» координатором - аналітиком, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджен за ст. 190 ч. 2 УК України до двох років позбавлення волі, за ст. 190 ч. З КК України до трьох років позбавлення волі, за ст. 190 ч. 4 КК України до п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком три роки, якщо протягом встановленого строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчій інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілим:

ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 5544,00 грн., моральну шкоду в сумі 2000 гривень; ОСОБА_5 11294,28 грн.; ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 7084,00 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 гривень; ОСОБА_7 майнову шкоду в сумі 1920 грн., моральну шкоду в сумі 1500 грн.; ОСОБА_8 21300 гривень; ОСОБА_9 майнову шкоду в сумі 6 000 гривень, моральну шкоду в сумі 2000 гривень, ОСОБА_10 16412 грн.; ОСОБА_11 5760 грн.; ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 6586,65 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн.; ОСОБА_12 в сумі 142 452,50 грн.; ОСОБА_13 27775 грн.; ОСОБА_14 майнову шкоду в сумі 5544 грн., моральну шкоду в сумі 4500 грн.; ОСОБА_15 майнову шкоду в сумі 7084 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн.; ОСОБА_16 16878 грн.; ОСОБА_40 майнову шкоду в сумі 7 700 грн., моральну шкоду 8000 грн.; ОСОБА_17 170 860,20 грн.; ОСОБА_18 19500 грн.; ОСОБА_19 5 480,57 грн.; ОСОБА_20 102 245 грн.; ОСОБА_21 майнову шкоду в сумі 7 084 грн., моральну шкоду в сумі 1 000 грн.; ОСОБА_22 майнову шкоду в сумі 4114,00 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн.; ОСОБА_23 майнову шкоду в сумі 7 006,25 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн.; ОСОБА_24 280 102,15 грн.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 залишені без розгляду,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_2 в березні 2005 року в денний час, знаходячись в приміщенні офісу № 2 по вул. Громовій, 62 в м. Маріуполі, де розташовувалась його фірма «Інтретревел-91», умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами ОСОБА_28 в сумі 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 26495,00 грн., в квітні місяці 2006 року заволодів у такий же спосіб коштами цього ж потерпілого на суму 5000 доларів США, що становило за курсом НБУ 25250,00 грн., в квітні 2007 року - на суму 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 25250,00 грн. та 04 березня 2008 року - на суму 5000 доларів США, що за курсом НБУ становило 25250,00 грн., всього заволодів коштами ОСОБА_28 на загальну суму 20 000 доларів США, за курсом НБУ становить 102245,00 грн., спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

28 лютого 2007 року в денний час, знаходячись в приміщенні банку в буд. № 47 по вул. Артема в м. Маріуполі, діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_17, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами останнього на суму 125 00 грн., спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

16 березня 2007 року в денний час, знаходячись в приміщенні банку в буд. № 110 по вул. 130-й Таганрогської дивізії в м. Маріуполі, діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_29, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами останнього на суму 50 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 252 500 грн., спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

17 квітня 2007 року в денний час, знаходячись в приміщенні офісу № 2 по вул. Громовій, 62 в м. Маріуполі, де розташовувалась його фірма «Інтретревел-91», діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_30, під приводом розвитку туристичного бізнесу, заволодів грошовими коштами останнього на суму 12 250 доларів США, що за курсом НБУ становило 61 862,00 грн., спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо крупним розміром. Засуджений не вчинив будь-яких дій на повернення вказаної суми, так само як і на розвиток туристичного бізнесу, розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом оформлення туристичних путівок, заволодів грошовими коштами, не вчиняючи жодних дій до оформлення путівок та розпорядившись викраденим на власний розсуд:

- 28 серпня 2007 року заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 на суму 16412 грн.;

- в березні 2008 року у ОСОБА_31 на суму 5 500 доларів США, що за курсом НБУ становило 27 775,00 грн.;

- 22 липня 2008 року у ОСОБА_22 на суму 850 доларів США, що за курсом НБУ становило 4114,00 грн.;

- 01 жовтня 2008 року у ОСОБА_32 на суму 19 500 грн.;

- 14 листопада 2008 року у ОСОБА_33 на суму 1440 євро, що за курсом НБУ становило 10 557,00 грн., у неї ж 17 листопада 2008 року - на суму 720 євро, що за курсом НБУ становило 15 836,25 грн.;

- 03 березня 2009 року у ОСОБА_16 на суму 6264 грн., у неї ж 06 березня 2009 року - на суму 4350 грн., 11 березня 2009 року - на суму 6264 грн., а на загальну суму 16 878 грн.;

- 16 березня 2009 року у ОСОБА_34 на суму 1000 доларів США, що за курсом НБУ становило 7700,00 грн.;

- 24 березня 2009 року у ОСОБА_35 на суму 700 доларів США, у нього ж 31 березня 2009 року - на суму 220 доларів США, а на загальну суму 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7084,00 грн.;

- 26 березня 2009 року у ОСОБА_6 на суму 720 доларів США, а також у нього ж 31 березня 2009 року - на суму 200 доларів США, а на загальну суму 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7084,00 грн.;

- 26 березня 2009 року у ОСОБА_36 на суму 7452,00 грн.;

- 11 квітня 2009 року у ОСОБА_9 на суму 6000 грн.;

- 11 квітня 2009 року у ОСОБА_4 на суму 720 доларів США, що за курсом НБУ становило 5544,00 грн.;

- 24 квітня 2009 року у ОСОБА_15 на суму 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7084,00 грн.;

- 28 квітня 2009 року у ОСОБА_14 на суму 720 доларів США, що за курсом НБУ становило 5544,00 грн.;

- 07 травня 2009 року у ОСОБА_11 на суму 5760 грн., в той же день у ОСОБА_25 - на суму 5760 грн.;

- 21 травня 2009 року у ОСОБА_37 на суму 500 доларів США, 22 травня у неї ж - на суму 420 доларів США, а на загальну суму - 920 доларів США, що за курсом НБУ становило 7006,25 грн.;

- 22 травня 2009 року у ОСОБА_38 на суму 8085 грн.;

- 22 травня 2009 року у ОСОБА_26 на суму 500 доларів США, що за курсом НБУ становило 3808,05 грн., у неї ж 27 травня 2009 року - на суму 4220 грн., а на загальну суму - 8028,05 грн.;

- 09 червня 2009 року у ОСОБА_19, на суму 720 доларів США, що за курсом НБУ становило 5480,57 грн.;

- 16 червня 2009 року у ОСОБА_7 на суму 1920 грн.;

- 01 липня 2009 року у ОСОБА_8 на суму 21 300 грн.;

- 16 липня 2009 року у ОСОБА_5 на суму 1480 доларів США, що за курсом НБУ становило 11 294,28 грн.;

- 14 серпня 2009 року у ОСОБА_39 на суму 850 доларів США, що за курсом НБУ становило 6586,65 грн.

В апеляції прокурор не оспорюючи фактичних обставин справи і доведеності вини засудженого, вважає вирок незаконним та не обґрунтованим. Вказує на те, що суд не правильно застосував кримінальний закон, призначивши ОСОБА_2 покарання, яке не відповідне тяжкості вчиненого злочину і його особи, внаслідок його м'якості. Просить вирок відносно ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, тяжкості злочину і особі засудженого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, за ст. 190 ч.3 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі, за ст. 190 ч.4 КК України у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому. На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, просив остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді шести років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора який частково підтримав доводи апеляції, просив скасувати вирок суду першої інстанції та справу повернути на новий розгляд, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 які заперечували проти апеляційних вимог прокурора, просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку , що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про вину ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ст.190 ч.2, ст.190 ч.3, ст.190 ч.4 КК України в апеляційному порядку не оскаржуються, справу було розглянуто судом в порядку передбаченому ст. 299 ч.3 КПК України, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд цілком обґрунтовано врахував у якості обставин пом'якшуючих покарання засудженого, щиросердне каяття у скоєному, наявність у засудженого численних захворювань які з урахуванням рекомендацій лікарів потребують постійного медикаментозного лікування, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, тривалу попередню трудову діяльність, відсутність судимості.

Разом з тим, вирішуючи питання про апеляційні вимоги прокурора про призначення засудженому більш суворого покарання, колегія суддів вважає, що вони є обгрунтованими, оскільки суд призначив засудженому покарання з випробуванням в порядку передбаченому ст.ст. 75,76 КК України не маючи для того достатніх підстав, не врахував в повній мірі тяжкість вчинених ОСОБА_2 злочинів, частину з яких передбачену ст.190 ч.4 КК України, згідно ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких, умисних, корисних злочинів, велику кількість злочинних епізодів, у вчиненні яких визнано винним засудженого, тривалість аналогічних злочинних дій засудженого, наявність по справі двадцяти восьми потерпілих, яким діями ОСОБА_2 було завдано значну майнову шкоду, однак збитки потерпілим частково відшкодовані, про що свідчать розписки в матеріалах справи.

Враховуючи наведені доводи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі виконані вимоги ст.65 КК України у частині обґрунтованості міри покарання.

Таким чином, судом першої інстанції допущене істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили постановити законний вирок.

За таких обставин вирок суду не може вважатися законним, підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно з дотриманням вимог яки впливають на покарання дослідити з належної повнотою наявні обставини, та з урахуванням встановленого прийняти рішення про відповідне покарання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним скасувати вирок суду першої інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора Коваленко А.В. задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2012 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Судді: