АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
28 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, ОСОБА_2 про анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року,
встановила:
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який неодноразово доповнювала та в заяві від 25.09.2013 р. остаточно визначила. Просила суд анулювати актовий запис № 1054 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, складений 25.10.2007 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02.07.2007 р., анулювати видане ОСОБА_2 за результатами складання актового запису №1054 від 25.10.2007 року свідоцтво про розірвання шлюбу, вилучити у ОСОБА_2 анульоване свідоцтво про розірвання шлюбу, видане за результатами складання актового запису №1054 від 25.10.2007 р. , а також зобов'язати ОСОБА_2 у встановлений судом строк повернути анульоване свідоцтво про розірвання шлюбу до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві. Також просила стягнути з ОСОБА_2 понесені нею судові витрати.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 25.10.2007 р. було зареєстровано розірвання шлюбу з ОСОБА_2 на підставі рішення суду, яке згодом було скасовано, а тому свідоцтво про розірвання шлюбу є недійсним, актовий запис про розірвання шлюбу підлягає анулюванню.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Свої доводи мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Застосування судом першої інстанції аналогії права до даних правовідносин та п. 29 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 р. №719/4940 «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану», є безпідставним та неправомірним.
За ч.5 ст.39 СК України, якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Крім того, відповідно до п. 4. 7 Наказу Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває в іншому шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу зазначений повторний запис стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Про це робиться відповідна відмітка в першому та другому примірниках актового запису про шлюб.
Під час розгляду даної справи суд не взяв до уваги, що даний спір виник саме з вини відповідача ОСОБА_2, який не повідомив про реєстрацію ним нового шлюбу.
Під час ухвалення оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права, а саме вимоги закону про таємницю нарадчої кімнати.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що судом повно відображено встановлені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що актовий запис №1054 від 25.10.2007 р. про розірвання шлюбу був вчинений відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі рішення суду, яке набуло чинності, а тому правові підстави для анулювання актового запису та зобов'язання здійснення відповідних дій з анулювання виданого на його підставі свідоцтва, зобов'язання вчинення дій з його повернення відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що було вчинено актовий запис №1054 від 25.10.2007р.
22.12.2007 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис за №4662 від 22.12.2007 р.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року було скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2007 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Відповідно до ст. 115 СК України в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин сторін, розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Сімейним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №719/4949 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» питання анулювання актового запису про розірвання шлюбу у випадку скасування рішення суду про розірвання шлюбу, на підставі якого вчинено актовий запис, та ухвалення нового рішення про розірвання шлюбу між сторонами, не врегульовано.
За таких підстав судом першої інстанції суд вірно застосовано до правовідносин сторін аналогію права.
Так, розділом 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. №719/4949 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» визначено порядок державної реєстрації розірвання шлюбу, випадки та підстави анулювання актових записів про розірвання шлюбу.
Пунктом 29 вказаних Правил передбачено, що якщо один із подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою шлюб може бути поновлений відділом державної реєстрації актів цивільного стану тільки за спільною заявою подружжя.
Анулювання актового запису про розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану,у якому зберігається актовий запис, тільки за наявності рішення суду про скасування попереднього рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою.
Шлюб не може бути поновлений, якщо другий із подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб. У цьому випадку той із подружжя, який з'явився, вправі одержати або витребувати свідоцтво про розірвання шлюбу від відділу державної реєстрації атів цивільного стану, у якому було зареєстровано розірвання шлюбу. При цьому актовий запис про розірвання шлюбу доповнюється тими відомостями, яких бракує.
Посилання в апеляційній скарзі на ст.39 СК України та п. 4.7 Наказу Міністерства юстиції України є безпідставним, оскільки вказані норми регулюють випадки недійсності шлюбу, що не стосується предмету спору.
Доводи апеляційної скарги про те, що спір виник з вини відповідача, який не повідомив про реєстрацію нового шлюбу, правового значення для вирішення спору не мають. Крім цього, позивачем також не надано суду доказів повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану про поновлення строку на апеляційне оскарження та неможливість у зв'язку з цим реєструвати розірвання шлюбу.
Надана суду відповідь Головного управління юстиції у м Києві від 25.10.2013 р. №Я-330/05-04-06 на звернення ОСОБА_4 не спростовує висновків суду першої інстанції щодо вчинення актового запису про розірвання шлюбу на підставі рішення суду, що набуло чинності та яке в подальшому було скасовано.
Відповідно до положень ст.196 ЦПК України під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
Надані позивачем акти від 25.09.2013 р. та від 26.09.2013 р., складені представниками позивача, не є належними доказами на підтвердження факту спілкування судді поза межами нарадчої кімнати з учасниками процесу чи з іншими особами з приводу справи, що розглядається.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді:
Справа №22-ц/796/14831/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Лопатюк Н.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: КирилюкГ.М.