АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
справа №22-ц/796/12936/2013 головуючий у 1-й інстанції: Савицький О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2012 року ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 березня 2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 03/1/031/06-ZKLN, за умовами якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в розмірі 275000 доларів США строком по 9 березня 2011 року зі сплатою 14,75 % річних. У забезпечення виконання умов кредитного договору, цього ж дня між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 263254,96 доларів США, що за курсом НБУ становить 2103354 грн. 48 коп.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року позов ПАТ "Кредитпромбанк" задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 за іпотечним договором, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, визначеною незалежним експертом-оцінювачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03/1/031/06-ZKLN від 10 березня 2006 року, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_2, в розмірі 263254,96 доларів США, що за курсом НБУ становить 2103354 грн. 48 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" судові витрати в розмірі 1700 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що ухваленим рішенням було порушено його права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки згідно ст. 65 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, проте своєї згоди на укладення іпотечного договору він не надавав; судом не було залучено його до участі в справі в якості третьої особи, а також не було встановлено кому належить спірна квартира і чи не вплине рішення суду на права та обов'язки інших осіб.
Представник ПАТ "Кредитпромбанк" - Мозолевська В.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Інші особи, які беруть участь у справі в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 10 березня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 03/1/031/06-ZKLN, за умовами якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в розмірі 275000 доларів США строком по 9 березня 2011 року зі сплатою 14,75 % річних.
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 10 березня 2006 року ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Пунктом 4.2 договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно (предмет іпотеки) у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього договору.
За рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та іншими витратами, обумовленими цим договором (п. 4.1 іпотечного договору).
Як убачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором станом на 23 січня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 263254,96 доларів США, що за курсом НБУ становить 2103354 грн. 48 коп., яка складається: 135086 доларів США, що за курсом НБУ становить 1079310 грн. 12 коп. - заборгованість по кредиту; 54163,66 доларів США, що за курсом НБУ становить 432756 грн. 08 коп. - заборгованість по відсотках; 46951,43 долари США, що за курсом НБУ становить 375132 грн. 54 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 18803,87 доларів США, що за курсом НБУ становить 150239 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 8250 доларів США, що за курсом НБУ становить 65915 грн. 85 коп. - штраф за ненадання договору страхування.
Судом установлено, що ОСОБА_1 як іпотекодавцеві надсилалася письмова вимога про усунення порушення та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Вказана вимога залишилася без реагування.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, процедура продажу, визначена ст. 38 цього Закону.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.
Таким чином, відповідно до аналізу зазначених норм права та роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим у разі невиконання боржником зобов'язання.
При цьому загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, у тому числі заборгованість за кредитним договором, встановлюються при розгляді позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи скаржника про те, що він не надавав згоди на укладення договору іпотеки є надуманими та спростовуються наявною у матеріалах справи нотаріально посвідченою заявою, відповідно до якої ОСОБА_3 надав згоду своїй дружині ОСОБА_1 на передання в іпотеку за іпотечнним договором придбаної ними у шлюбі квартири АДРЕСА_1.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
Л.Д.Поливач