АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 11-кп/796/663/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Метелешко О.В.
Категорія: ч.1 ст. 121 КК України Доповідач: Рибак І.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі
головуючого, судді-доповідача РибакаІ.О.
суддів Сітайло О.М., Фрич Т.В.
при секретарі Ушаковій Н.В.
з участю прокурор Горбань В.В.
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги прокурора, який приймав участь в розгляді провадження в суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року по матеріалам кримінального провадження відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацюючого, освіта середня, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено без змін у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області. Строк відбування покарання обчислюється з 24 липня 2013 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2062,32 грн.
По справі вирішено питання судових витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду 23 липня 2013 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, у АДРЕСА_2, між ОСОБА_3 та його співмешканкою ОСОБА_5 відбулася розмова, у ході якої остання повідомила, що підтримує інтимні стосунки з іншим чоловіком, а тому в ОСОБА_3 на ґрунті ревнощів спонтанно виник умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій кухонним ножем, який він раніше приніс у кімнату з кухні квартири.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3, керуючись мотивом злості, спричиненої ревнощами, умисно наніс утримуваним у правій руці кухонним ножем два удари в область лівої частини тулубу та лівого передпліччя ОСОБА_5, у результаті чого, заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження, з якими потерпілу в послідуючому було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та поміщено на стаціонарне лікування.
Згідно висновку експерта № 1357/Е від 16.08.2013-27.08.2013 року, на момент госпіталізації у ОСОБА_5 мали місце ушкодження: а) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з ушкодженням міжреберних артерій, верхньої долі лівої легені, перикарду, яке ускладнилося лівобічним гемо пневмотораксом; б) різана рана лівого передпліччя;
Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися від двократної дії травмуючого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, за давністю можуть відповідати терміну 23.07.2013 та відносяться: ушкодження, яке зазначене в п. «а» до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); ушкодження, яке зазначене в п. «б» до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який приймав участь в розгляді провадження в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що покарання призначене обвинуваченому не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вважає, що судом не повною мірою враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких. Окрім цього зазначає, що судом при призначенні покарання не повною мірою враховано самі обставини скоєння кримінального правопорушення стосовно потерпілої, яка є молодою жінкою, матір»ю двох дітей. Обвинувачений ніде не працює, засобів до існування не має.
Обвинувачений ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду змінити, призначене покарання пом'якшити, застосувавши до нього положення ст. 69 та ст. 75 КК України.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вину в скоєному визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які обтяжують покарання, не встановлені. Окрім цього посилається на те, що за місцем реєстрації характеризується позитивно, моральна та матеріальна шкоди відшкодовані в повному обсязі, потерпіла до нього претензій не має.
В апеляційній скарзі потерпіла просить вирок суду змінити та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом не були повністю враховані обставини, які характеризують обвинуваченого, а саме те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, вибачився перед нею та відшкодував завдані збитки.
Захисник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить вирок змінити та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
Захисник вважає, що судом не були об'єктивно з'ясовані обставини щодо особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що він визнав вину, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілою та відшкодував завдану шкоду, дані про його особу, те, що він раніше не судимий, наявність позитивних характеристик за місцем реєстрації, внаслідок чого було призначено покарання, що не відповідає особі обвинуваченого через суворість.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали подані ними апеляційні скарги та апеляційну скаргу потерпілої, просили їх задовольнити, проти апеляції прокурора заперечували, думку прокурора, який не підтримав жодну апеляційну скаргу, думку потерпілої, яка підтримала подану нею апеляційну скаргу та апеляційні скарги обвинуваченого та захисника, проти апеляційної скарги прокурора заперечувала, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України колегією суддів не перевіряється, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, і вони в апеляційній скарзі не оскаржуються.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, є вірною і ніким не ставиться під сумнів.
Покарання обвинуваченому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, при цьому місцевим судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, за яких його було вчинено, думка потерпілої, дані про особу обвинуваченого. Враховано судом і наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 - щире каяття у вчиненому та часткове відшкодування шкоди. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не містить даних і обставин, не врахованих місцевим судом при призначенні ОСОБА_3 покарання, а також нових даних, які б могли об'єктивно свідчити на користь його пом'якшення, а тому колегія суддів вважає, що призначене йому покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі.
Не знаходячи підстав для зміни чи скасування вироку суду з мотивів наведених в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає його законним та обґрунтованим, покарання призначене обвинуваченому справедливим, а відтак апеляційні скарги такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 404, ст. 407, ст. 419, ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, та прокурора в провадженні, - залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - залишити без змін.
Судді:
________________ _______________ ________________
Рибак І.О. СітайлоО.М. Фрич Т.В.