Справа № 361/6120/13-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.
Провадження № 22-ц/780/6717/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник
Категорія 44 28.11.2013
УХВАЛА
Іменем України
28 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Приходька К.П.
та секретаря Власенко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права на допайовану земельну ділянку (пай) в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право на земельну ділянку площею 0,2023 га, передану у власність ОСОБА_4 на підставі розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області за № 1011 від 26.07.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4 10 грудня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину за законом та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачка вказує, що до спадкової маси майна померлої належить і допайована земельна ділянка площею 0,2023 га, що знаходиться на території Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, яка була передана у власність ОСОБА_4 на підставі розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області за № 1011 від 26.07.2010 року. 14.05.2013 року спадкоємець за законом - ОСОБА_2 подала до Броварської районної державної нотаріальної контори заяву, якою відмовилася від права на спадщину на вказану земельну ділянку.
Позивачка зазначає, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану землю їй відмовлено у зв'язку із відсутністю у неї правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області 06.05.2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2004 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3, а 06.03.2009 року вона склала інший заповіт, яким належну їй земельну ділянку розміром 0,2154 га для ведення особистого підсобного господарства заповіла ОСОБА_1
З спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 за № 405/2010 року вбачається, що 22.12.2010 року ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини за заповітом на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Судом встановлено, що 10.12.2011 року та 20.12.2012 року спадкоємцям за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку нерухомого майна, яка складається з земельних ділянок та житлового будинку з відповідними надвірними будівлями.
Відповідно до розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області № 1011 від 26 липня 2010 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 99-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в межах Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, розроблену ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», де в додатку до розпорядження за № 1 числиться спадкодавець - ОСОБА_4
Згідно із листом Управління Держкомзему у Броварському районі Київської області від 16.09.2011 року за № 981 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га, яка розташована на території Требухівської сільської ради на ім'я ОСОБА_4 не реєструвався та не видавався.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену спадкову земельну ділянку, оскільки позивачкою не надано правовстановлюючих документів на неї, що підтверджується листом Броварської нотаріальної контори № 2229/02-14 від 14.05.2013 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:
- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;
- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;
- визначення меж земельної ділянки в натурі;
- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;
- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;
- реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка не надала суду доказів тієї обставини, що органами місцевого самоврядування їй було відмовлено у завершенні процедури приватизації спірної земельної ділянки, та вона не заявляла вимог про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий: Я.С. Мельник
Судді: К.П. Приходько
Ю.О. Матвієнко