ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" грудня 2013 р.Справа № 921/1040/13-г/15
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Галамай О.З. при секретарі Вербовській М.І.
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон", м. Луцьк Волинської області
до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль
про стягнення 36 260,00 грн. заборгованості
За участю представників:
від позивача: Козак А.Ю., представник, довіреність від 01.12.2013 р.
від відповідача: не з'явився.
Представнику позивача в судовому засіданні 23.10.2013р. роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст.81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Тернопільської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон" до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за поставлений товар на загальну суму 36 260,00 грн.
Ухвалою суду від 10.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.10.2013р.
В судовому засіданні 23.10.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.
Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2013р. позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 10.10.2013р. не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 17333 від 22.10.2013р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання. Ухвалою суду від 23.10.2013р. розгляд справи відкладено на 11.11.2013р.
Ухвалою суду від 11.11.2013р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013р. в зв'язку з повторною неявкою представника відповідача в судове засідання.
27.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 02.12.2013 р. з підстав, викладених в ухвалі суду.
В судовому засіданні 02.12.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання 02.12.2013р. вкотре не з'явився, вимог попередніх ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 02.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
21 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон" поставило покупцеві - Дочірньому підприємству "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" через його філію "Тернопільська дорожньо - експлуатаційна дільниця" товар (суміш мінеральну бітумну), що підтверджується підписаною представниками обох сторін видатковою накладною № РН-000003 від 21.01.2011р. на загальну суму 36 260,00 грн.
Зазначений товар отриманий відповідачем через його представника Завадського Миколу Дмитровича на підставі довіреності № 13 від 20.01.2011р.
Проте вартість поставленого товару відповідач не оплатив.
Позивачем на адресу відповідача та його філії була направлена претензія № 29 від 17.07.2013р. про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Відтак, у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 56 700,00 грн., яка також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2013р. по 01.08.2013р., скріпленого підписами і печатками обох сторін.
Таким чином, станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 36 260,00 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЛАД Бетон" поставило покупцеві, ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" через його філію "Тернопільська дорожньо-експлуатаційна дільниця" товар, що підтверджується підписаною представниками обох сторін видатковою накладною № РН-000003 від 21.01.2011р. на загальну суму 36 260,00 грн. Проте вартість поставленого товару відповідач не оплатив.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача та його філії була направлена претензія № 29 від 17.07.2013р. про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Також заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 36 260,00 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2013р. по 01.08.2013р., скріпленого підписами і печатками обох сторін (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).
Таким чином, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 36 260,00 грн. та підлягає до стягнення на користь позивача.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись cт.ст. 3, 4, 41, 42, 43,44, 45,46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (46001, м. Тернопіль, вул. О. Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ 31995099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД Бетон" (43006, Волинська область, м. Луцьк, пров. Дорожний, буд. 4, код ЄДРПОУ 33731798) - 36 260 (тридцять шість тисяч двісті шістдесят ) грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.12.2013р.
Суддя Галамай О.З.