Номер провадження № 22-ц/785/7889/13

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Виноградової Л.Є., Сегеди С.М.

при секретарі: Жус І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2013 року, -

встановила:

20 грудня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання дій щодо неповернення банківського вкладу (депозиту) неправомірними та стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 05.06.2008 року між відповідачем та позивачкою було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 0800070, в грудні 2008 року у позивачки виникла негайна потреба в грошових коштах та 15.12.2008 року вона звернулась до банку з заявою про дострокове розірвання кредитного договору та повернення суми вкладу. 15.12.2008 року банком було надано письмову відповідь-відмову в видачі вкладу.

Не погоджуючись з відмовою банку позивач 21.12.2008 року звернулась до суду з позовом про розірвання договору банківського вкладу (депозиту), укладеного 05.06.2008 року, повернення суми депозиту та нарахованих відсотків. Зазначений позов було задоволено 20 лютого 2009 року. Після отримання повного тексту рішення по справі 2-5283/09 від 20.02.2009 року банк зазначене рішення не оскаржував та виконав його добровільно. На думку позивачки саме діїями відповідача по неповерненню банківськог вкладу їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінила в 100 000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2013 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди було задоволено частково.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» щодо неповернення коштів позивачки за договором банківського вкладу (депозиту) № 0800070 від 05.06.2008 року неправомірними.

В задоволенні позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимогг про стягнення моральної шкоди, та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що 5 червня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 0800079, згідно якого вкладник вносить на депозитний рахунок 11 909, 31 дол. США на термін до 7 червня 2009 року, а банк зобов'язується повернути вкладнику зазначений вклад (депозит) і виплатити відсотки, відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору. Процентна ставка встановлюється в розмірі 10,5 % річних.

15.12.2008 року позивач надала письмову заяву про дострокове розірвання депозитного договору та повернення суми вкладу, але відповідач відмовився від виконання зобов'язання, посилаючись на заборону, встановлену Постановою Правління НБУ № 412 від 4.12.2008 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Належним виконанням зобов"язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов"язки сторін зобов"язання.

Порушенням зобов"язання, як це визначає ст. 610 ЦК України - є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов"язується виплачувати вкладниковітаку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно до ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах по вернення вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов"язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Виходячи із викладеного, районний суд підставно прийшов до висновку про порушення відповідачем умов договорів і неправомірно відмовив позивачеві у поверненні депозитного вкладу.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі цієї вимоги закону суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивача, а у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відмовив, оскільки відшкодування такої шкоди умовами договору не передбачене.

Правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом відповідно до ст. 611 ЦК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

підпис Н.А. Кононенко

підпис Л.Є. Виноградова

підпис С.М. Сегеда

З оригіналом згідно суддя Н.А. Кононенко