АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22 ц - 796/12746/2013 Головуючий у І інстанції Гребенюк В.В.

Доповідач - Корчевний Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

За участю секретаря Охневської Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - повне товариство «Ломбард Перлина» товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Остап» і Компанія», про стягнення боргу за договором позики, колегія суду, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року представник позивача - ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - повне товариство «Ломбард Перлина» товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Остап» і Компанія», про стягнення боргу за договором позики.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 1000 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 99 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладений усний договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 100 000 грн. Вважає, що даний договір з урахуванням ч. 2 ст. 1046 ЦК України має правову природу договору позики. Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не встановили строк повернення позики, вона має бути повернена у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, однак по закінченню строку ОСОБА_4 не повернув позику.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - повне товариство «Ломбард Перлина» товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Остап» і Компанія», про стягнення боргу за договором позики - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу та просять суд апеляційної інстанції рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено, що 05.12.2011 року ОСОБА_1 здійснив безготівковий переказ у розмірі 100 000 грн. ОСОБА_4 з призначенням платежу - безвідсоткова поворотня фінансова допомога згідно договору б/н від 05.12.2011 без ПДВ, що підтверджено платіжним дорученням №2 від 05.12.2011 року (а.с. 5) та листом від 13.06.2013 року ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 90).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України на позичальника покладається обов'язок повернення позикодавцю позику у такій же сумі грошових коштів, які були передані позичальнику позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені укладеним договором.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданого договору № ЦВ-000654-К від 30.11.2011 року про надання ломбардом фінансового кредиту між ПТ «Ломбард Перлина» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання фінансового кредиту у розмірі, під заставу золотого браслету оціночною вартістю 148 968 грн. (а.с.63)., таким чином між сторонами виникли правовідносини з приводу укладеного договору про надання ломбардом фінансового кредиту на умовах застави майна.

Колегія суду звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, а тому посилання представників апелянта на те, що платіжне доручення №2 від 05 грудня 2011 року, яке не підписане ні платником, ні отримувачем, являється доказом укладення усного договору позики, є безпідставним та необгрунтованим.

Крім того, колегія судуне приймає до уваги посилання представників апелянта на те, що правовідносини між позивачем та відповідачем, виникли на підставі укладеного усного договору від 05 грудня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням №2 від 05.12 2011 року. (а.с.5), оскільки відповідно до ст. 51 Закону України «Про банк та банківську діяльність» Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові та кредитні платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Разом з тим, платіжне доручення є лише видом безготівкових розрахунків, відповідно ч. 1 ст. 1088 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Отже, суд першої інстанції дійшов аргументовано висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки платіжне доручення не є свідченням укладення сторонами договору позики.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.

Тому колегія суду вважає, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 рокуобґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3- відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: