ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2006 Справа № А17/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.
за участю представників:
Позивач: Костюченко В.П., довіреність №8 від 22.06.06, юрисконсульт;
Відповідач: Васільєв В.О., довіреність №206/10/08-09-15 від 10.01.06, головний державний податковий інспектор;
Відповідач: Зайцева О.О., довіреність №208/10/08-09-15 від 10.01.06, головний державний податковий ревізор-інспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
спеціалізованої державної податкової інспекції пі роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську;
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 року;
у справі №А17/12;
за позовом комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Південне”, Дніпропетровської міської ради;
до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську;
про зобов’язання звільнити активи з податкової застави.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство “Південне” Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську звільнити активи Позивача з податкової застави, залишивши в податковій заставі адміністративну будівлю позивача по вулиці Янгеля, будинок №4 у місті Дніпропетровську залишковою балансовою вартістю 683899,21 гривень та майновий комплекс автотранспортного цеху по вулиці Будівельників, будинок №56 у місті Дніпропетровську залишковою балансовою вартістю 2836226,24 гривень, всього залишковою балансовою вартістю 3520125,45 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідно до підпункту 2.3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом №338 від 28 серпня 2001 року, окремі види активів платника податків можуть бути звільнені з застави по запиту платника податків, якщо органом податкової служби встановлено, що звичайна вартість інших активів, що залишаються в податковій заставі, у два і більш рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою заставою.
Крім того положення підпункту 8.2.2 пункти 8.2 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань, платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у частині поширення права податкової застави на будь-які види активів без обліку суми податкового боргу втратило силу, так як визнані неконституційними згідно рішення Конституційного суду України від 24 березня 2005 року.
Постановою господарського суду у справі №17/12 від 23 березня 2006 року (судді Стрелець Т.Г., Добродняк І.Ю., Кеся Н.Б.) позовні вимоги задоволені частково.
Звільнено частину активів Позивача з податкової застави, залишивши в податковій заставі активи на суму 1178666 гривень.
В решті позову відмовлено.
Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:
Відповідно до підпунктів 8.9.1, 8.9.2 пункта 8.9 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань, платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над таким правом податкової застави. У разі коли платник податків має декілька видів податкових боргів для виконання підпункту 8.9.1 цього пункту, враховується їх загальна сума.
Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що вона винесена з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні постанови неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на наступне:
Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року визнано неконституційними підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Вказане рішення було винесено значно пізніше реєстрації податкової застави. Тим самим передбачалось, що дані зміни до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” поширюються на податкові застави, що виникають після прийняття вказаного рішення.
Крім того, згідно Податкового роз’яснення положень статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, затвердженого наказом ДПА України від 16 червня 2005 року №216, у випадку, якщо активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24 березня 2005 року, то право податкової застави на такі активи продовжує існувати в тому обсязі, який був до 24 березня 2005 року.
Активи Позивача знаходяться у податковій заставі з 29 листопада 2001 року, тому право податкової застави поширюється на всі активи підприємства.
На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.
Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Відповідно до підпунктів 8.9.1, 8.9.2 пункта 8.9 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над таким правом податкової застави. У разі коли платник податків має декілька видів податкових боргів для виконання підпункту 8.9.1 цього пункту, враховується їх загальна сума.
Відповідно до пункта 2.3 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом №338 від 28 серпня 2001 року ДПА України, допускається можливість обмеження застосування податкової застави.
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункта 2.3 даного Порядку, окремі види активів платника податків можуть бути звільнені з застави по запиту платника податків, якщо органом податкової служби встановлено, що звичайна вартість інших активів залишающихся у податковій заставі, у два і більш рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою заставою.
Крім того положення підпункту 8.2.2 пункти 8.2 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у частині поширення права податкової застави на будь-які види активів без обліку суми податкового боргу втратило силу, так як визнані неконституційними згідно рішення КС України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005.
З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2005 року Позивач звернувся до Відповідача з запитом, у якому просив відповідача звільнити активи з податкової застави і запропонував залишити в податковій заставі адміністративний будинок Позивача, залишкова вартість якого складає 683 899,21 гривень і майновий комплекс автотранспортного цеху, залишкова вартість якого складає 2836226,24 гривень.
Листом №31064/10/08-13-26 від 29 листопада 2005 року Відповідач відмовив Позивачеві в задоволенні його запиту про виведення частини активів з податкової застави, посилаючись на Податкове роз’яснення ДПА України від 16 червня 2005 року №216 при цьому вказав, що оскільки активи Позивача знаходяться в податковій заставі з 1 жовтня 2001 року, то право податкової застави поширюється на усі види активів Позивача.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог у частині звільнення частини активів позивача з податкової застави, залишивши у податковій заставі активи вартістю 1178666 гривень.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції пі роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську, залишити без задоволення.
Постанову господарською суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 року у справі №А17/12, Залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді В.В. Швець
Л.О. Чимбар