10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року Справа № 812/9336/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дибової О.А.,

при секретарі судового засідання: Вороніній Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Первомайськвантажтранс" про стягнення пені у розмірі 9092,58 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Первомайськвантажтранс" про стягнення пені у розмірі 9092,58 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Відповідно ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105- XIV (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ), страхувальниками, тобто особами, які зобов'язані, зокрема, сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків є юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю.

У відповідності до ст.45 вищевказаного Закону роботодавці, як страховики, зобов'язані, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно п. 4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої Постановою правління Фонду від 12.07.2007р. № 36, сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Згідно до п.4.10 зазначеної Інструкції розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для - роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 4.12 Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Пунктом 4.13 Інструкції визначено, що нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно до Положення про структурний підрозділ, ВП «Первомайськвантажтранс» ДП «Первомайськвугілля» є структурною одиницею ДП «Первомайськвугілля» без статусу юридичної особи. ДП «Первомайськвугілля» згідно п.3.2 статуту є юридичною особою і у відповідності до ст.80 ЦК України має бути відповідачем в суді за боргами своєї структурної одиниці - ВП «Первомайськвантажтранс».

Робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІП (із змінами і доповненнями, останні з яких внесені Законом України, від 08.07.2010 р. № 2464-УІ (зміни введені в дію з 1 січня 2011р.)).

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-УІ передбачено, що: «Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страховґих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду України від 12.07.2007 р. № 36, сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Пунктами 4.12, 4.13, 4.14 вказаної Інструкції встановлено порядок та строки сплати зазначених страхових внесків, які сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно акту перевірки № 84 від 09.10.2013 року, ВП «Первомайськвантажтранс» ДП «Первомайськвугілля» має заборгованість перед Фондом в сумі нарахованої пені у розмірі 9092,58 грн. Пеня була нарахована за невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків за 2009-2010 роки за умови, що заробітна плата за період з 01.04.2009 року по 01.01.2011 року виплачена повністю, що відображено в акті перевірки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9092,58 грн.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю та визнання адміністративного позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 31.03.2003 року за № 13881200000000004 (а.с.14). Відповідно до довідки АБ №480055 відділу статистики у м. Первомайську ДП «Певомайськвугілля» має відокремлений підрозділ «Первомайськвантажтранс» без права юридичної особи (а.с.13).

Відокремлений підрозділ «Первомайськвантажтранс» віднесений до 31 класу професійного ризику, відповідно до повідомлення про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва №370 від 29.05.2012 року.

Згідно до Положення про структурний підрозділ, ВП «Первомайськвантажтранс» ДП «Первомайськвугілля» є структурною одиницею ДП «Первомайськвугілля» без статусу юридичної особи. ДП «Первомайськвугілля» згідно п.3.2 статуту є юридичною особою і у відповідності до ст.80 ЦК України має бути відповідачем в суді за боргами своєї структурної одиниці - ВП «Первомайськвантажтранс».

Позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відокремленого підрозділу «Первомайськвантажтранс»» відкритого акціонерного товариства «Первомайськвугілля» за період з 16.05.2012 по 30.09.2013, за результатами зазначеної перевірки складено акт №84 від 09.10.2013. Проведеною перевіркою виявлені факти несвоєчасної несплати страхових внесків у повному обсязі. Зазначений акт підписано уповноваженими особами сторін без зауважень. (а.с.8-9)

Відповідно до додатку до акту перевірки, а саме, співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по Відокремленому підрозділу «Первомайськвантажтранс» ДП «Первомайськвугілля» сума пені складає 9092,58 грн. Зазначений додаток до акту перевірки, з визначеною сумою пені також підписаний уповноваженими особами сторін без зауважень.(а.с. 10).

Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"№1105-XIV від 23.09.1999.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків передбачена ст.52 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Частиною другою цієї статті (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість).

Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) (далі - Інструкція), встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з пунктом 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Відповідно до підпунктів 5.1 та 5.2 п.5 зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем 2009 році, 2010 році обліковувалася заборгованість зі сплати внесків, стягнення якої відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2011. Таким чином суд вважає, що до наявної заборгованості, яка виникла у 2009, 2010 роках зберігається також і порядок нарахування пені, передбачений пунктами 5.1, 5.2 Інструкції.

Судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем на суму заборгованості зі сплати внесків, що виникла до 01.01.2011, відповідач жодних заперечень щодо нарахованої суми пені не висловив, підписав акт перевірки та співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами без зауважень, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву, не надав суду доказів сплати нарахованої пені в добровільному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 121 КАС України, у разі визнання відповідачем адміністративного позову, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, про що він надав відповідну заяву, тому позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Первомайськвантажтранс" про стягнення пені у розмірі 9092,58 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Первомайськвантажтранс" (код 32320594, юр. адреса: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева,18А) пеню в розмірі 9092,58 грн. (дев'ять тисяч дев'яносто дві гривні 58 коп.) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області (93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 26).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.А. Дибова